Результати експериментального дослідження системи логопедичної роботи з дітьми із комплексними порушеннями в умовах реабілітаційного центру

3. Заключна частина.

Надання дитині домашнього завдання. Підведення підсумків.

Заняття будувалися на основі чітко визначено теми, мети з конкретним дозуванням лексики яку діти повинні засвоїти в активному мовленні згідно лексичної теми (див. Таблицю 3.2.), відібрали матеріал з урахуванням етапу корекційного навчання зростаючої складності, включали різноманітні ігрові й дидактичні вправи для розвитку розумової діяльності, складних форм сприйняття й уяви.

Таблиця 3.2.

Лексична тематика абілітаційного напряму логопедичної роботи з дітьми з комплексними порушеннями в умовах реабілітаційного центру

Поповнення, уточнення й активізацію словника на заняттях з розвитку мовлення доцільно здійснювати відповідно до лексичних тем, у рамках яких проводяться різні ігри й вправи по формуванню граматичної сторони мовлення.

Розроблені заняття складаються з трьох етапів: організаційний, на якому логопед налаштовує дітей на роботу, заспокоює їх та привертає увагу; основна частина, на цьому етапі діти опановують новий матеріал; заключна — логопед прощається з дітьми. В свою чергу основна частина складається з:

повідомлення теми та мети заняття;

логопедичної зарядки, яка включає дихальні вправи, артикуляційну гімнастику (статичні та динамічні вправи) та голосові вправи;

вивчення нового матеріалу поділяється на:

фізкультхвилинка, під час якої діти відпочивають та розвивають загальну та дрібну моторику;

закріплення нового матеріалу, що включає вправи на розвиток зв’язного мовлення та закріплення формули мовленнєвого етикету.

Під час заключної частини кожній дитині окремо дається домашнє завдання в залежності від успішності виконання вправ на занятті.

Оскільки логопедична робота носить цілісний характер, то для дітей із комплексними порушеннями є важливим не тільки оволодіння мовленнєвими навичками, а і методами і прийомами самостійного використання їх на практиці. Після закінчення формувального експерименту вважаємо за доцільне провести експериментальну перевірку доцільності визначених та запроваджених нами напрямів і змісту формування мовлення у дітей із комплексними порушеннями за допомогою використовуваних у констатувальному експерименті критеріїв і показників та за традиційною методикою проведення логопедичного діагностування.

Метою констатувального експерименту другого порядку було практичне підтвердження ефективності розробленої системи логопедичних занять з формування мовлення у дітей із комплексними порушеннями. Систематичне логопедичне діагностування мовленнєвого розвитку дітей в цілому, передбачає стартове й підсумкове діагностування, є загальним способом одержання достатньої інформації про перебіг етапів й компонентів розвитку мовлення. Результати діагностування заносяться в логопедичну картку, як основний документ, що характеризує стан мовлення дітей.

По завершенні формувального експерименту нами був проведений констатувальний експеримент другого порядку, у ході якого необхідно було перевірити доцільність системи логопедичної роботи з дітьми з комплексними порушеннями та її ефективність. Оброблені й узагальнені дані діагностування мали таку результативність (див. Таблиця 3.3).

Таблиця 3.3.

Результати сформованості мовлення у дітей комплексними порушеннями за даними 2008 року (констатувальний експеримент другого порядку)

Нове про педагогіку:

Концептуальні основи управління розвитком професійної компетентності педагогів у загальноосвітньому закладі
Застосування системного підходу передбачає аналіз ключових понять: педагогічна система, структура, засіб, умова, вибір базових понять для створення системи управління розвитком професійної компетентн ...

Сучасний педагог та його професійний імідж
Кожна людина має свій статусний образ. Інакше його можна назвати іміджем. Імідж (від англ. image - образ) - це сукупність представлення суспільства про те, яким має бути індивід відповідно до свого с ...