3. Заключна частина.
Надання дитині домашнього завдання. Підведення підсумків.
Заняття будувалися на основі чітко визначено теми, мети з конкретним дозуванням лексики яку діти повинні засвоїти в активному мовленні згідно лексичної теми (див. Таблицю 3.2.), відібрали матеріал з урахуванням етапу корекційного навчання зростаючої складності, включали різноманітні ігрові й дидактичні вправи для розвитку розумової діяльності, складних форм сприйняття й уяви.
Таблиця 3.2.
Лексична тематика абілітаційного напряму логопедичної роботи з дітьми з комплексними порушеннями в умовах реабілітаційного центру
Жовтень | |
1-2 тиждень |
Тема:. Село. Город. Городина. Овочі |
3-4 тиждень |
Тема: Фрукти. Ягоди |
Листопад | |
1-2 тиждень |
Тема Одяг. Взуття. |
3-4 тиждень |
Тема: Свійські тварини. |
Грудень | |
1-2 тиждень |
Тема: Свійські птахи |
3-4 тиждень |
Тема: Посуд |
Поповнення, уточнення й активізацію словника на заняттях з розвитку мовлення доцільно здійснювати відповідно до лексичних тем, у рамках яких проводяться різні ігри й вправи по формуванню граматичної сторони мовлення.
Розроблені заняття складаються з трьох етапів: організаційний, на якому логопед налаштовує дітей на роботу, заспокоює їх та привертає увагу; основна частина, на цьому етапі діти опановують новий матеріал; заключна — логопед прощається з дітьми. В свою чергу основна частина складається з:
повідомлення теми та мети заняття;
логопедичної зарядки, яка включає дихальні вправи, артикуляційну гімнастику (статичні та динамічні вправи) та голосові вправи;
вивчення нового матеріалу поділяється на:
фізкультхвилинка, під час якої діти відпочивають та розвивають загальну та дрібну моторику;
закріплення нового матеріалу, що включає вправи на розвиток зв’язного мовлення та закріплення формули мовленнєвого етикету.
Під час заключної частини кожній дитині окремо дається домашнє завдання в залежності від успішності виконання вправ на занятті.
Оскільки логопедична робота носить цілісний характер, то для дітей із комплексними порушеннями є важливим не тільки оволодіння мовленнєвими навичками, а і методами і прийомами самостійного використання їх на практиці. Після закінчення формувального експерименту вважаємо за доцільне провести експериментальну перевірку доцільності визначених та запроваджених нами напрямів і змісту формування мовлення у дітей із комплексними порушеннями за допомогою використовуваних у констатувальному експерименті критеріїв і показників та за традиційною методикою проведення логопедичного діагностування.
Метою констатувального експерименту другого порядку було практичне підтвердження ефективності розробленої системи логопедичних занять з формування мовлення у дітей із комплексними порушеннями. Систематичне логопедичне діагностування мовленнєвого розвитку дітей в цілому, передбачає стартове й підсумкове діагностування, є загальним способом одержання достатньої інформації про перебіг етапів й компонентів розвитку мовлення. Результати діагностування заносяться в логопедичну картку, як основний документ, що характеризує стан мовлення дітей.
По завершенні формувального експерименту нами був проведений констатувальний експеримент другого порядку, у ході якого необхідно було перевірити доцільність системи логопедичної роботи з дітьми з комплексними порушеннями та її ефективність. Оброблені й узагальнені дані діагностування мали таку результативність (див. Таблиця 3.3).
Таблиця 3.3.
Результати сформованості мовлення у дітей комплексними порушеннями за даними 2008 року (констатувальний експеримент другого порядку)
Кількість осіб Рівні Мовлення та напрями логопедичної роботи |
Експериментальні групи |
Контрольні групи |
Розбіжність у рівнях усного мовлення до початку експерименту | |||
Особи |
% |
Особи |
% |
Особи |
% | |
Високий (Корекційний напрям) |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Середній (Реабілітаційний напрям) |
1 |
20 |
- |
- |
1 |
+20 |
Низький (Абілітаційний напрям) |
4 |
80 |
5 |
100 |
1 |
-20 |
Нове про педагогіку:
Фрагменти уроків з використанням
мультимедійних засобів навчання
Урок №1 Тема. Тригонометричні функції кута та числового аргументу. Мета. Повторити означення тригонометричних функцій гострого кута прямокутного трикутника і ввести означення тригонометричної функції ...
Принципи екологічного виховання за В.О. Сухомлинським, їх суть та значення
Сучасний рівень вимог суспільства до загальноосвітньої школи обумовлює необхідність якісного покращення навчально-виховного процесу вже у початковій школі. Педагогічна спадщина В.О.Сухомлинського баг ...