Результати експериментального дослідження системи логопедичної роботи з дітьми із комплексними порушеннями в умовах реабілітаційного центру

3. Заключна частина.

Надання дитині домашнього завдання. Підведення підсумків.

Заняття будувалися на основі чітко визначено теми, мети з конкретним дозуванням лексики яку діти повинні засвоїти в активному мовленні згідно лексичної теми (див. Таблицю 3.2.), відібрали матеріал з урахуванням етапу корекційного навчання зростаючої складності, включали різноманітні ігрові й дидактичні вправи для розвитку розумової діяльності, складних форм сприйняття й уяви.

Таблиця 3.2.

Лексична тематика абілітаційного напряму логопедичної роботи з дітьми з комплексними порушеннями в умовах реабілітаційного центру

Поповнення, уточнення й активізацію словника на заняттях з розвитку мовлення доцільно здійснювати відповідно до лексичних тем, у рамках яких проводяться різні ігри й вправи по формуванню граматичної сторони мовлення.

Розроблені заняття складаються з трьох етапів: організаційний, на якому логопед налаштовує дітей на роботу, заспокоює їх та привертає увагу; основна частина, на цьому етапі діти опановують новий матеріал; заключна — логопед прощається з дітьми. В свою чергу основна частина складається з:

повідомлення теми та мети заняття;

логопедичної зарядки, яка включає дихальні вправи, артикуляційну гімнастику (статичні та динамічні вправи) та голосові вправи;

вивчення нового матеріалу поділяється на:

фізкультхвилинка, під час якої діти відпочивають та розвивають загальну та дрібну моторику;

закріплення нового матеріалу, що включає вправи на розвиток зв’язного мовлення та закріплення формули мовленнєвого етикету.

Під час заключної частини кожній дитині окремо дається домашнє завдання в залежності від успішності виконання вправ на занятті.

Оскільки логопедична робота носить цілісний характер, то для дітей із комплексними порушеннями є важливим не тільки оволодіння мовленнєвими навичками, а і методами і прийомами самостійного використання їх на практиці. Після закінчення формувального експерименту вважаємо за доцільне провести експериментальну перевірку доцільності визначених та запроваджених нами напрямів і змісту формування мовлення у дітей із комплексними порушеннями за допомогою використовуваних у констатувальному експерименті критеріїв і показників та за традиційною методикою проведення логопедичного діагностування.

Метою констатувального експерименту другого порядку було практичне підтвердження ефективності розробленої системи логопедичних занять з формування мовлення у дітей із комплексними порушеннями. Систематичне логопедичне діагностування мовленнєвого розвитку дітей в цілому, передбачає стартове й підсумкове діагностування, є загальним способом одержання достатньої інформації про перебіг етапів й компонентів розвитку мовлення. Результати діагностування заносяться в логопедичну картку, як основний документ, що характеризує стан мовлення дітей.

По завершенні формувального експерименту нами був проведений констатувальний експеримент другого порядку, у ході якого необхідно було перевірити доцільність системи логопедичної роботи з дітьми з комплексними порушеннями та її ефективність. Оброблені й узагальнені дані діагностування мали таку результативність (див. Таблиця 3.3).

Таблиця 3.3.

Результати сформованості мовлення у дітей комплексними порушеннями за даними 2008 року (констатувальний експеримент другого порядку)

Нове про педагогіку:

Наочно-образне мислення в навчальній діяльності першокласників
Мислення молодшого школяра носить наочно-образний характер. Наочність мислення проявляється в тому, що цю чи іншу мислительну операцію учень може виконати тоді, коли за словами приховані конкретні пр ...

Поняття інтелектуального розвитку молодшого школяра та його стадії
Розвиток людини в онтогенезі підлягає тим самим законам, що діють у будь-яких явищах, які розвиваються: єдність і боротьба протилежностей, перехід кількісних змін в якісні і навпаки, стрибкоподібний ...