Роль педагога в проблемному навчанні

Педагогіка і освіта » Проблемні методи навчання » Роль педагога в проблемному навчанні

Сторінка 3

Так, в процесі рішення проблемної задачі викладач повинен прагнути захопити що вчаться проблемою і процесом її дослідження, використовуючи мотиви самореалізації, змагання, створюючи максимум позитивних емоцій (радість, здивування, симпатія, успіх). Педагог повинен проявляти терпимість до помилок учнів, що допускаються ними при спробах знайти власне рішення, а також до невміння сформулювати, обґрунтувати і (або) захистити свою позицію. Будучи апріорі авторитетним в очах учнів, він може підвищити їх учбову активність, якщо культивуватиме і підкреслюватиме їх значущість, формуватиме у учнів віру в себе, упевненість в своїх силах. Для розвитку творчого підходу педагогові слід не допускати формування конформного мислення, тобто орієнтації на думку більшості, заохочувати до ризикованої поведінки і прояв інтуїції учнем, стимулювати прагнення до самостійного вибору цілей, завдань і засобів їх рішення у поєднанні з відповідальністю за ухвалені рішення. У результаті можна відмітити, що проблемне навчання, націлене багато в чому на мобілізацію творчих сил що вчаться, вимагає в такому ж ступені наявність творчих характеристик і у самого педагога. У таких умовах навчання викладачів проблемним методикам, мабуть, повинно вестися також в рамках проблемного навчання.

На закінчення спробуємо відповісти на наступні питання: наскільки дійсно ефективне проблемне навчання і де, як і навіщо його слід упроваджувати в освітній процес.

Теорія проблемного навчання має на сучасному етапі вже досить стрункий вигляд, хоча все ще продовжуються дослідження, але оцінити її дієвість поки не представляється можливим: ефективність педагогічної концепції можна визначити лише після її реальної широкомасштабної апробації на практиці. А практики застосування проблемних методів навчання в Росії поки явно не достатньо.

У педагогічній літературі на сьогодні навряд чи можна знайти негативні відгуки про проблемне навчання. І причина цього, на думку автора, не в тому, що це така високоефективна методика, а в тому, що, по-перше, практикою поки не виявлено істотних проблем в самому проблемному навчанні, а, по-друге, залишаючись на периферії педагогічної практики, проблемне навчання поки не вступило в щонайгострішу конкурентну боротьбу з іншими педагогічними концепціями.

Спробуємо обгрунтувати свою позицію на прикладі розвиваючого навчання. Концепція розвиваючого навчання, що з'явилася приблизно в той же час (небагато чим раніше), що і проблемного, опинилася відносно впровадження в практику найвдалішої. Перші спроби її практичного застосування в шкільному навчанні датуються 1988 роком, а до 1996 р. число вчителів, що працювали по програмах розвиваючого навчання, за неповними даними перевищило 7000 . З'явилася і можливість оцінити ефективність концепції, що розроблялася майже 30 років в теорії і педагогічних лабораторіях.

Проблема в тому, що оцінити ефективність тієї або іншої педагогічної технології надзвичайно важко. Для цього на даний момент використовуються десятки методик, розроблені російськими і зарубіжними педагогами і психологами, в тому або іншому ступені ілюструючи результати навчання: з погляду рівня інтелектуального розвитку, об'єму знань, умінь і навиків, рівня розвитку учнівських колективів і особи що вчаться, рівня сформованості учбової діяльності і багато ін. Але ці методики, на погляд автора, все ж таки не дають достатньою мірою об'єктивної картини.

По-перше, ці методики неминуче характеризуються певною умовністю і дозволяють вносити елемент суб'єктивності до процесу дослідження. По-друге, отримані з їх допомогою фактичні статистичні дані також можуть бути згруповані і проаналізовані так, щоб, зрештою, видати бажане за дійсне - можливо не усвідомлено, оскільки дані проходять через призму суб'єктивних думок і оцінок дослідника. Прикладом тому може служити чудова, але не позбавлена, на погляд автора, суб'єктивності робота Н.В. Репкіної і її співробітників по порівняльному аналізу розвитку молодших школярів в умовах різних систем навчання. На жаль, аналіз цього дослідження виходить за рамки даної роботи, тому зробимо тільки декілька виводів, що цікавлять нас з погляду вивчення проблемного навчання.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Нове про педагогіку:

Авторські пропозиції та їх результативність
Вивчення та узагальнення теоретичних основ досліджуваної проблеми на констатувальному етапі дослідження дозволили сформувати робочу гіпотезу. Ефективність роботи забезпечувалася на основі вивчення та ...

Вікові особливості музичного розвитку дітей молодшого шкільного віку
Однією із цілей музичного виховання є музичний розвиток дитини. Музичний розвиток, вважала Н. Ветлугіна, - складне явище. Між його компонентами встановлюються різноманітні взаємозв'язки: між природни ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com