Громадсько-просвітницькі товариства та їх роль в поширені освіти на Поділлі наприкінці ХІХ початку ХХ століття

Педагогіка і освіта » Роль громадських організацій у поширенні освіти на Поділлі в кінці ХІХ-на початку ХХ ст » Громадсько-просвітницькі товариства та їх роль в поширені освіти на Поділлі наприкінці ХІХ початку ХХ століття

Сторінка 8

8. Демократизація школи: вільний доступ до школи всім, безкоштовна освіта, спадкоємність школи і її націоналізація.

9. Позашкільна освіта і сприяння популяризації наукових знань серед населення.

10. Залучення широкої громадськості до виховання підростаючого покоління.

11. Широка громадська активність у відкритті шкіл.

III. Удосконалення професійної праці:

1. Відміна привілеїв і прав, пов'язаних з отриманням дипломів.

2. Створення системи підготовки кадрів педагогів-вихователів.

3. Зменшення кількості уроків і підвищення винагороди за працю.

4. Надання педагогу права на отримання річної відпустки після повного строку служби для оздоровлення та поповнення своїх знань зі збереженням грошового утримання і зарахуванням цього року у стаж роботи.

IV. Удосконалення навчально-виховного процесу:

1. Виховувати молоде покоління на засадах любові до Батьківщини і волі.

2. Усунути позашкільний нагляд за учнями у тому вигляді, у

якому він був раніше.

3. Відмінити фізичні покарання, екзамени, бальну систему.

4. Запровадити семестрову систему, впроваджувати ручну працю, організовувати учнівські гуртки, клуби, проводити екскурсії, раціональне читання і практичні заняття.

5. Впровадити фізичне виховання і факультативне викладання гігієни і ряду інших предметів, виходячи з місцевих умов.

6. Впорядкувати медичний нагляд за учнями. Організувати класи для розумово відсталих дітей.

На цих же зборах було обговорено і затверджено "Статут Могилів-Подільської Спілки учителів", основним змістом якого є:

1. Членами спілки могли бути особи, які працювали учителями, вихователями, шкільними лікарями. Особи, які займалися навчанням дітей вдома і не мали учительського цензу, могли прийматися до Спілки рішенням загальних зборів.

2. Правління обиралося в складі 8 чоловік, його засідання проводилося не рідше одного разу на тиждень.

3. Загальні збори проводилися один раз на місяць.

4. Кошти складалися з внесків, прибутків від влаштування вечорів, концертів, вистав, лекцій.

Головою правління обрано Басенка. Деякі виступаючі на зборах висловлювали побажання шукати зв'язків з іншими спілками вчителів.

Ці пошуки досить інтенсивно проводились. 26 вересня прийнято рішення про вступ до Всеросійської учительської профспілки через Київську обласну організацію, а в середині 1918 року подільські делегати взяли участь в роботі II з'їзду Спілки.

Тим часом становище в Могилеві з кожним днем погіршувалось. За роки громадянської війни та інтервенції влада в місті змінювалась 18 разів. Вдвічі зменшилась кількість населення. Більшість підприємств були зруйновані. Чим займалось перше в губернії профспілкове об'єднання вчителів у цей важкий час? Уже на перших засіданнях правління були створені секції і комісії: шкільна, політична, економічна, бібліотечна. Їх представники брали активну участь у роботі Ради робітничих і солдатських депутатів, у міському об'єднанні профспілок, у шкільній раді відділу освіти. Члени профспілки активно обговорювали питання про реформу та українізацію школи, про трудові засади в навчальних закладах. Актив залучався до контролю за випуском учнів початкових шкіл, до роботи серед населення, до організації курсів і читання лекцій для 27-ої армійської бригади, організації клубу для вчителів.

Дуже багато уваги приділялося розв'язанню економічних проблем. Неодноразово піднімалось клопотання перед військовими частинами, Повітовою Радою, Міністерством, Комісаріатом Київського шкільного округу про звільнення шкільних приміщень. Представники спілки брали участь в нараді з цього питання при штабі 8-ої армії.

На всіх засіданнях правління і більшості зборів обговорювались проблеми, пов'язані з забезпеченням членів спілки городами, дровами, одягом, взуттям, гасом, хлібом, цукром та іншими предметами першої необхідності, розподіляли їх між колективами. Діяла каса взаємодопомоги.

31 березня 1918 року було прийнято звернення до Могилівської міської думи, Подільського земства про докорінне поліпшення матеріального становища початкових шкіл та збільшення заробітної плати їх учителям.

Систематично розглядалися заяви і скарги, які надходили від учителів. Особливого розголосу набув конфлікт між адміністрацією і групою учителів жіночої гімназії. В грудні 1917 року 6 викладачів оголосили страйк, який тривав понад три місяці.

Страницы: 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Нове про педагогіку:

Психологічна діагностика окремих пізнавальних процесів у підлітків з вадами розумового розвитку та визначення інтелектуальної шкали
Експериментальне дослідження здійснювалось протягом 2008-2009 року. Всього в ньому взяло участь 17 підлітків з особливими потребами навчально-реабілітаційного центру «Джерело» м. Львів віком від 12 д ...

Шляхи формування комунікативних умінь і навичок
Кожен урок української мови – складна, цілісна, динамічна система змісту навчального матеріалу й організації роботи з ним, яка насамперед спрямовується на засвоєння матеріалу, зазначеного в темі урок ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com