Загальні питання підготовки і проведення експериментального дослідження

Педагогіка і освіта » Формування професійної етики майбутнього соціального педагога » Загальні питання підготовки і проведення експериментального дослідження

Сторінка 1

На першому етапі був проведений констатувальний експеримент з метою з’ясування ефективності впровадження курсу «етика діяльності соціального педагога» у формуванні професійної етики соціального педагога на базі Педагогічного коледжу Харківського гуманітарно-педагогічного інституту. Експеримент проводився у двох групах: 31-СП та 21-СП, які були виділені за критерієм, наявності чи відсутності в них предмету «Етика діяльності соціального педагога» (цей предмет було взято за основне джерело теоретичних знань з питань формування етики соціального педагога). За критерій засвоєння та використання отриманих знань було взято стиль педагогічно спілкування студентів. Адже засвоєння чи не засвоєння знань насамперед відбивається саме у практичний діяльності, у нашому випадку, у спілкування соціального педагога з учнями.

У експерименті бути використані:

Тест на виявлення стилю педагогічного спілкування

Опитувальник для виявлення стилю педагогічного спілкування

Міні-анкета для виявлення рівня теоретичних знань з питань професійної етики соціального педагога

Тест та опитувальник для виявлення стилю педагогічного спілкування були використані згідно теорії, що засвоєння студентом професійної етики соціального педагога позитивно відбивається на стилі його спілкування з учнями, і як наслідок покрашення результату взаємодії.

Міні-анкета мала на меті виявлення теоретичного рівня знань студентів з проблеми формування професійної етики соціального педагога.

Студентам було запропоновано бланк відповідей [Додаток В] який складався з трьох блоків:

Поле для відповідей на питання опитувальника

Поле для відповідей на питання тесту

Питання анкети.

Опитувальник визначав стиль педагогічного спілкування за такими видами:

Модель дикторська («Монблан»). Педагог ніби відсторонений від учнів, він лише керує ними, перебуваючи у царстві знань. Ніякої особистісної взаємодії. Педагогічні функції зведені до інформаційного повідомлення. Наслідок: відсутність психологічного контакту, безініціативність і пасивність учнів.

Модель неконтактні («Китайська стіна») дуже близька за своїм змістом до першої. Різниця полягає в тому, що між педагогом і учнем існує слабкий зворотний зв'язок через довільно і ненавмисно зведеного бар'єру спілкування. У ролі такого бар'єру можуть виступати відсутність бажання до співпраці з будь-якої сторони, інформаційний, а не діалоговий характер занять, мимовільне підкреслення педагогом свого статусу, поблажливе ставлення до студентів. Наслідок: слабка взаємодія з учнями, а з їхнього боку байдуже ставлення до педагога.

Модель диференційованого уваги («Локатор») заснована на виборчих відносинах з учнями. Педагог орієнтований не на весь склад аудиторії, а лише на частину, наприклад на талановитих, слабких, лідерів або аутсайдерів. У спілкуванні педагог концентрує на них свою увагу. Наслідок: порушується цілісність акту взаємодії в системі «педагог-колектив», вона підміняється фрагментарністю ситуативних контактів.

Модель гіпорефлексивна («Тетерів») полягає в тому, що педагог у спілкуванні ніби замкнений у собі: його мову здебільшого монологічна. Він чує тільки самого себе і ніяк не реагує на слухачів. Такий педагог проявляє емоційну глухоту до оточуючих. Наслідок: практично відсутня взаємодія між учнем та учням, а навколо останніх утворюється поле психологічного вакууму. Сторони процесу спілкування існують ізольовано один від одного, навчально-виховна взаємодія поставлена лише формально.

Модель гіперрефлексивна («Гамлет») протилежна відносно попередньої. Педагог стурбований не стільки змістовною стороною взаємодії, скільки тим, як він сприймається оточуючими. Міжособистісні відносини приймають для нього домінуюче значення. Він гостро реагує на нюанси психологічної атмосфери в середовищі учнів, приймаючи їх на свій рахунок. Такий педагог подібний оголеному нерву. Наслідок: загострена соціально-психологічна чутливість педагога, яка веде його до неадекватних реакцій на репліки і дії аудиторії. У такій моделі кермо влади можуть опинитися в руках тих, яких навчають, а педагог займе відому позицію.

Модель негнучкого реагування («Робот»). Взаємини педагога з учнями будуються за жорсткою програмою, де чітко витримуються цілі і завдання заняття, дидактично виправдані методичні прийоми, мають місце бездоганна логіка викладу і аргументація фактів, але педагог не має почуття здібностей варіювати ​​ситуацію спілкування. Ним не враховуються педагогічна дійсність, склад і психологічний стан учнів, їх вікові і етнічні особливості. Наслідок: низький ефект соціальної взаємодії.

Страницы: 1 2

Нове про педагогіку:

Особливості проведення уроків трудового навчання в початковій школі
Сьогодні, коли у шкільне життя починають впроваджуватися стандарти початкової освіти, постає необхідність у зміні підходів до організації та здійснення професійно-педагогічної діяльності, зокрема, і ...

Вчені ступені в Німеччині
Академічні ступені, що присвоюються німецькими університетами, відрізняються від прийнятих в англомовних країнах. У Німеччині прийнято видавати диплом про вищу освіту. Його одержують випускники більш ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com