Робота вчителя з педагогічно занедбаними дітьми

Педагогіка і освіта » Робота школи по подоланню педагогічної занедбаності учнів » Робота вчителя з педагогічно занедбаними дітьми

Сторінка 4

5. Вихователь надають індивідуальну допомогу з метою ліквідації прогалин у знаннях.

6. Педагог-організатор залучає до роботи в гуртках, секціях, клубах, товариствах за інтересами (у школі, позашкільних закладах, за місцем проживання).

7. Органи учнівського самоврядування залучають важковиховуваних учнів до різних видів суспільне корисної діяльності, виконання доручень, надають їм шефську допомогу.

8. Батьківський комітет школи співпрацює з педагогічним колективом в організації педагогічного всеобучу батьків, заслуховує на своїх засіданнях важковиховуваних та їх батьків.

9. Бібліотекар планує розвиток читацьких інтересів важковиховуваних.

10. Медичний персонал дає педагогам відомості про стан здоров'я, попереджує про нервово-психічні порушення у неповнолітніх.

Загальноосвітня школа дуже непривітна до дітей, які «псують» шкільні показники низькими оцінками, поведінкою, невмінням спілкуватися, небажанням брати активну участь у масових заходах. Що тільки не робили з такими дітьми: влаштовували всезагальні присоромлення, виносили догани, намагалися залучити батьків до перевиховання і, зрештою, створювали для них спеціальні класи. Але жодна з цих спроб перевиховання не була результативною. Занурення в себе, агресія, невпевненість у собі, гальмування саморозвитку — ось до чого призводили подібні дії.

Ясна річ, потрібні радикальні, нестандартні підходи в роботі з цими дітьми, і звісно, неймовірні зусилля й талант педагогів. Але передусім — любов до дітей та до своєї професії.

Звичайно необхідно зламати існуючі стереотипи ставлення до таких дітей та почати працювати по-новому. Щоразу на початку уроку вчитель повинен цікавилася настроєм дітей, їхніми інтересами, тим, що вони хотіли б зробити на уроці. А після уроку в кожного запитувати, що не вдалося зробити, чому, цікавитися, на якому етапі дитина зупинилася.

Щоб підвищити ефективність роботи з дітьми, потрібно залучити до виховного процесу батьків. Це не просто, позаяк вони, як правило, не дуже хочуть йти назустріч школі. На батьківських зборах збирається половина, а то й менше, батьків.

Тож вчитель повинен сам до них іти. Під час зустрічі з батьками вчитель приділяє багато часу розмові, необхідно бути обережним, щоб їх нічим не образити. Потрібно обговорювати проблеми, які їх хвилюють, що вони хочуть змінити, чим допомогти своїй дитині. Починати діяти треба з незначних кроків. Приміром, домовлятися з батьками, що вони не забуватимуть щоранку будити дитину до школи, годуватимуть її, увечері ненав'язливе цікавитимуться шкільними справами.

Тоді батьки починають розуміти свою значущість, що вчителі є зацікавленими в успішному розвиткові дитини. Вони усвідомили, що можуть значно більше допомогти своїй дитині, що вона в них не така вже й погана. І настає час, коли батьки самі йдуть до школи.

Дуже важливо, щоб батьки самостійно заговорили про проблеми дітей, школи, щоб почали радитись одне з одним, ділитися досвідом, доповнювати виступи інших.

Така робота засвідчила помітну зміну ставлення не лише батьків, а й дітей до школи. Таким чином, робота школи і вчителя, зокрема, полягає в тому, щоб допомогти дитині стати успішною. Усі батьки зацікавлені в успіху дитини, їм тільки слід підказати, як це зробити, при цьому не закликаючи та не повчаючи. Роль учителя у цьому процесі — співпраця з дітьми та батьками.

Учитель — це такий співробітник, який в ідеалі може допомогти в будь-якій ситуації. Тоді успіх забезпечений! А успіх — це не лише позитивний результат, а й усвідомлення причини помилки. Коли учень зрозумів, чому він зробив помилку — це також успіх.

Робота досліджувала одну з актуальних проблем сучасної педагогічної науки – робота школи по подоланню педагогічної занедбаності учнів. Вивчення та аналіз низки літературних джерел дали змогу зробити такі висновки і узагальнення:

1. Педагогічно занедбана дитина - це маленька людина, в якої через усілякі причини виникають відхилення в моральному й розумовому розвитку. Найголовніше, чого не вистачає важким дітям у сім'ї, — це людської турботи, ласки, доброти. Байдужість і егоїзм батьків роблять їх жорстокими, калічать дитячу душу.

2. Дитина не народжується важкою, такою вона стає під тиском усіляких впливів — неправильного виховання, психолого-педагогічної нестійкості сім'ї, нездорових умов, що оточують дитину в ранньому дитинстві — від одного до семи-восьми років. Саме в цей період починається деформація особистості і саме на цій стадії під тиском несприятливих чинників, таких, що видаються малозначущими, виникають шкідливі для розвитку особистості ціннісні настанови.

3. Однією з головних причин появи педагогічно занедбаної особистості є:

Страницы: 1 2 3 4 5

Нове про педагогіку:

Розвиток недільних шкіл в Україні
Нові умови для становлення і розвитку системи позашкільної освіти та освіти дорослих виникли у часи УНР (1917 - 1920 pp.). Особливо вагомий внесок у цю справу зроблено урядом Центральної Ради: на осн ...

Студент є об'єктом педагогічної діяльності
Продукти діяльності педагога матеріалізуються у психічному обличчі іншої людини — у її знаннях, вміннях, навичках, в рисах характеру. Своєрідність даного об'єкту полягає в тому, що він одночасно є су ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com