Історичні передумови становлення і розвитку соціальної педагогіки

Педагогіка і освіта » Виникнення і розвиток соціальної педагогіки як галузі людинознавства » Історичні передумови становлення і розвитку соціальної педагогіки

Сторінка 3

Після другої світової війни, коли знову загострилась ситуація у світі і коли людські проблеми стали тільки складнішими і комплексними, посилилась тенденція актуалізації соціальної педагогіки. У багатьох країнах на порядок денний було виставлено питання про розвиток соціальної педагогіки як теоретичного базису професійної соціальної роботи. Проблеми допомоги окремому індивіду чи конкретній сім’ї, кожній людині, а також підготовки спеціалістів соціальної сфери потребували більш глибокого теоретичного обґрунтування і соціально – педагогічного забезпечення.

Історико – логічний аналіз становлення соціальної педагогіки і соціально – педагогічної освіт, проведений у динаміці, дозволяє прослідкувати тенденцію поступового розширення простору (функціонального поля ) соціальної педагогіки і соціально – педагогічної освіти.

У середині ХХ століття трактування ( інтерпретація, розуміння) функціонального поля соціальної педагогіки, її зв’язок з практикою, ( і, відповідно, характеристика научних категорій) зводилась до впливу на власне педагогічні сфери, заклади освітньої галузі, точніше – на дитячо – підлітковий контингент цих закладів.

До кінця ХХ століття простір соціальної педагогіки поступово розширюється і розглядається використовується у всій сукупності закладів соціальної сфери ( не лише власне освітніх, а й соціального захисту, охорони здоров’я, культури, органів правопорядку та ін.). Більше того, проявляється тенденція посилення орієнтації цих закладів на концепцію відкритості до оточуючого середовища, активізації інших суб’єктів соціуму, комерційних структур у модернізації суспільстві.

Характерно, що ще на початку 60 – х років ХХ століття Клаус Молленхауер, відомий німецький соціолог і педагог, визначив перспективу розвитку соціальної педагогіки – служити теоретичною основою в широкому соціальному просторі, бути стержневою змістовною основою в між організаційній координації усіх суб’єктів соціальної роботи.

У процесі розвитку різних ідей – соціально – інтегративних, соціально – критичних, психолого-соціальних, соціальних дій, комунікативної дії концепцій „повсякденності”, „життєвого світу” і інші – у другій половині ХХ століття вималювався загальний напрямок теорії розвитку соціальної педагогіки з орієнтацією на створення єдиної, інтегрованої, цілісної концепції, націленої на зміни, покращення соціальних відносин і поведінки людини.

Перед соціальною педагогікою було вже тоді поставлене завдання подолати педагогічну замкненість у рамках освітніх установ, вивести роль і функції на широкий шлях педагогічного аналізу соціального життя і конструктивного впливу на соціум. З іншої сторони. Підкреслювалось, що соціальна педагогіка не повинна розчинитись серед явищ суспільного життя (сімейного, шкільного і т.д.). Соціальна педагогіка в міру свого розвитку чітко виділяє свої, специфічні завдання і механізми вирішення проблем. Вона намагається врахувати конкретні умови соціального середовища, впливати на взаємодію структур в соціумі, місце і роль людини в цих умовах, її діяльність в конкретному середовищі.

У розвитку вітчизняної соціальної педагогіки в другій половині ХХ століття можна виділити три якісно відмінних етапи. Перший етап – 60 – ті роки, період накопичення досвіду, емпіричного пошуку, поява в соціально – педагогічній практиці робітників, соціально зорієнтованих на проведення соціально – педагогічної, багатопланової роботи в соціумі (організатор позакласової та позашкільної роботи школи, різні категорії робітників позашкільних установ, педагоги – організатори і вихователі, що працюють в закладах інших відомств: культури, спорту, житлово – комунального і соціального забезпечення, правоохоронних органів, у системі профсоюзів, гуртожитках і т.д.). Рівень соціальної педагогіки на цьому етапі умовно може бути визначений як організаційно – емпіричний.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Нове про педагогіку:

Модель навчання техніки гри в баскетбол учнів молодшого шкільного віку
Традиційною проблемою навчання технічних прийомів баскетболу на етапі початкової підготовки є не відповідність стандартного спортивного устаткування фізичним можливостям учнів. Особливо актуальною є ...

Народний календар як дієвий засіб виховання дітей
Невід'ємною складовою української народної виховної традиції є звичаї і обряди, пов'язані з народним календарем. Крім народного календаря, звичаї і обряди знайшли своє втілення і в церковному календа ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com