Історичні передумови становлення і розвитку соціальної педагогіки

Педагогіка і освіта » Виникнення і розвиток соціальної педагогіки як галузі людинознавства » Історичні передумови становлення і розвитку соціальної педагогіки

Сторінка 2

Основні положення соціально –педагогічної концепції освіти, відсутні К.Д.Ушинським і розвинуті його послідовниками М.Крофом, М.Бунаковим, Г.Ульяновим, А.Герлом, Л.Моздалевським, передбачають розвиток педагогіки сімейного виховання і розглядали процес освіти, виходячи з сутті людини, на антропологічних основах.

Поява нової теорії і практики вільного виховання ( К.Вентцель, В.Вернадський, Л.Толстой ) на основі розуміння взаємозв’язку природних і соціальних процесів сприяло закріплення думки про необхідність врахувати у процесі освіти справжнє місце людини в світі, розвивати в неї відповідальність за себе і оточуюче її середовище, в якому вона живе, працює, відпочиває.

Відмітимо, що в кінці ХІХ століття розвиток соціальної педагогіки було відповіддю на глибокі соціальні зміни, що охопили буржуазне суспільство – крах системи цінностей, норм, ослаблення виховних функцій сім’ї та інших соціальних зв’язків.

З цього часу став використовуватись широкий підхід до предмету педагогіки, йшло її збагачення соціальними ідеями, переглядалися взаємовідносини з соціальною практикою, посилилось соціальне бачення виховання, зросли інтереси до проблем соціалізації особистості, педагогіки соціальної роботи, соціального середовища.

У перші десятиріччя ХХ століття на розвиток соціальної педагогіки в світі ( особливо – в Германії та інших європейських країнах ) здійснив вплив так званий рух сетельмнтів. У США цей рух підтримував сім’ю з метою покращення її становища, розвивав ідеї допомоги общині, сусідам, соціальним товариствам. У ці роки отримав широке розповсюдження метод індивідуальної соціальної допомоги, як в США, так і в європейських країнах.

Ідеї соціальної педагогіки широко дискутувалися роки соціально – педагогічного рух 20 – х роках – особливо в Германії. Соціальну педагогіку стали розглядати як практику і теорію третього виховного простору ” чи поля ( окрім школи і сім’ї). З тих часів чи мало психологів намагались ввести ясність термінологічний хаос в сфері соціальної педагогіки і дати йому поняття точніше визначення.

Одні розцінювали соціальну педагогіку фактично як синонім загальної педагогіки лише з деякими особливими акцентами; інші – як синонім соціального виховання або соціально – політичних аспектів виховання. Треті розуміли як комплекс виховних установ з особливими завданнями. Деякі спеціалісти думали, що соціальна педагогіка, зберігаючи свою історичну традицію, є теорією соціальної допомоги лише дітям та молоді. Для інших вчення соціальна педагогіка – частина системи педагогічних наук поряд з сімейною педагогікою, шкільною педагогікою, дорослою педагогікою, педагогіку дозвілля, педагогікою для дітей з аномальним розвитком і т.д.

Частина спеціалістів надавала перевагу давати прагматичне визначення цьому поняттю – як виконання цілого ряду дій педагогічного характеру ( активностей ) в установах і організаціях поза сім’єю і школою.

Інші схильні були зводити функції соціальної педагогіки лише на різні групи осіб з відхиленням у поведінці.

У Росії соціальна педагогіка знайшла своє початкове відображення в доброчинному русі в сільських общинах, досвіді земських шкіл, в ідеї народності К.Д.Ушинського втіленої в діяльності земства; а на початку ХХ століття – у концепції та безпосередньому досвіді з моделювання соціально – педагогічної діяльності С.Т.Шацького, А.С.Макаренка. Цей досвід є основою методології особистісно середовищем взаємодій як найважливіших стимулів інтелектуального, світоглядного, естетичного, фізичного розвитку особистості.

Перевірена в процесі дослідно–педагогічної роботи на початку ХХ століття теорія соціальної детермінації освіти ( П.Блонський, М.Крупеніна, М.Кузін, О.Луначарський, П.Руденко, В.Шульгін, С.Шацький ) значно просунула розробку проблем соціальної педагогіки, доводячи взаємо- обумовленість впливу середовищ них факторів на розвиток особистості і будучи першою спробою основи „педагогіки середовища” в Росії.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Нове про педагогіку:

Організація роботи вчителя з педагогічно запущеними дітьми
Учителю необхідно знати індивідуальні особливості дітей її класу й основні принципи вивчення індивідуальних особливостей для того, щоб організувати роботу з цими дітьми, будувати індивідуальний підхі ...

Формування екологічної культури школярів: психолого-педагогічний аспект
Розгляд проблеми оптимізації взаємозв’язків і взаємозалежностей у системі «людини – суспільство – навколишнє середовище» має важливий і незаперечно актуальний сьогодні психолого-педагогічний аспект. ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com