Діагностика рівнів пізнавальної активності, самостійності і творчого мислення при вивченні основ інформатики та обчислювальної техніки молодших школярів

Педагогіка і освіта » Розвиток творчих здібностей молодших школярів засобами інформаційних технологій » Діагностика рівнів пізнавальної активності, самостійності і творчого мислення при вивченні основ інформатики та обчислювальної техніки молодших школярів

Сторінка 2

У процесі диференціювання завдань та індивідуальних занять для дітей молодшого шкільного віку використовувала такі способи:

Диференціація завдань:

Зміст однаковий для всього класу, а для дітей високого рівня – зменшення часу виконання завдання, збільшення обсягу або ускладнення способу виконання.

Спільне завдання для усієї групи, а для дітей низького рівня допоміжний матеріал, що полегшує його виконання (наочність, зразок, схема, тощо).

Використання на одному з етапів заняття завдань різного змісту і складності для дітей усіх рівнів розвитку. Самостійний вибір дітьми завдання з кількох запропонованих педагогом та етапі закріплення тощо.

Індивідуальні заняття:

Навчальне індивідуальне заняття з однією дитиною, яке дозволяє реалізувати принцип індивідуального підходу до дитини.

Розвиваюче індивідуальне заняття проводиться з метою поглиблення та поширення знань.

Корекційне індивідуальне заняття проводиться з метою усунення деяких недоліків у знаннях дітей.

Контрольно-діагностичне індивідуальне заняття проводиться з метою контролю та аналізу сформованості пізнавальних процесів, потреб, обсягу знань. Комбіноване індивідуальне заняття планується з декількома дітьми, які мають недоліки в знаннях із різних розділів програми. Тоді до роботи з кожною дитиною висуваються різні цілі.

Таким чином основні заняття з дітьми давали можливість успішного здійснення зовнішньої диференціації за умов, коли треба:

передбачати труднощі, які можуть виникнути у дітей під час засвоєння матеріалу;

врахувати загальну та потенційну готовність дітей до наступної діяльності, тобто рівень сформованості знань, здатність самостійно працювати;

використовувати диференційовані завдання з подальшими індивідуальними заняттями різних типів.

А внутрішня диференціація дає можливість вивчення і розкриття індивідуальності кожної дитини, визначити структуру, в межах якої ця індивідуальність буде найбільш оптимально розвиватися. Характеристика поетапного розвитку основних типів розумової діяльності дітей переконує, що творчий розвиток мислення є головним для віку 6 – 9 (10 – 11) років, а тому молодший шкільний вік є найкращим для формування просторового мислення.

При завершені експерименту була проведена повторна перевірочна робота з результатами: Н – 20% С – 53% В – 26%.

Роблячи висновок з цих уроків можна сказати, що застосування інформаційних технологій дуже ефективно допомагає в розвитку творчих здібностей учнів. Усі діти працюють з великим задоволенням, дисціпліна на занятті відмінна, діти дуже уважні. Всі діти, включаючи і самих слабких, не бояться помилитись, працюють з інтересом.

За час проведення заняття негативних змін у динаміці розумової працездатності учнів не помічено. Фізичної стомленості учнів не спостерігається. На кінець уроку активність, бажання працювати залишаються на достатньо високому рівні.

Але комп’ютер повине використовуватися не для підміни (заміни) традиційних засобів навчання, а для інтесифікації та раціоналізації навчальної діяльності. Тобто, вони можуть застосовуватися тоді, коли учні вже мають знання про сутність поставленої задачі, усвідомлені і сформовані відповідні уміння та навички їх розв’язування за допомогою реальних засобів та способів. Це допоможе встановити органічні зв’язки між реальними й віртуально-абстрактними знаннями, уміннями та навичками, які є найбільш типовими та необхідними у реальній діяльності.

Страницы: 1 2 

Нове про педагогіку:

Історія невидимки
Методи зчитування і запису інформації за допомогою лазера розробили відразу декілька дослідницьких груп, але світ підкорився Sony і Philips на початку 1980-х. Історія не завжди буває справедливою: що ...

Мотиви пізнавальної діяльності школярів
Стимулюванню пізнавальної активності передує вплив на мотиваційну сферу учнів. Мотив – це те, що спонукає людину до дій. Те, заради чого вона її здійснює. У сучасній психології цим терміном позначают ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com