Розвиток творчих здібностей учнів початкових класів

Сторінка 1

Основними принципами реформування змісту сучасної шкільної освіти в Україні є гуманітаризація, диференціація та інтеграція. Їх реалізація має на меті формування творчої особистості як умови й результату повноцінного результату навчання інформатики.

Роль творчості в навчально-виховному процесі обумовлюється низкою важливих міркувань. По-перше, творчість допомагає виробляти вміння вирішувати нові задачі, орієнтуватися в нових умовах, долати різноманітні труднощі. По-друге, творчість пробуджує та стимулює розвиток інтересів до діяльності, оскільки завжди пов’язана з відкриттям нового, знаходженням чогось раніше невідомого.

Творчий труд – найскладніший, тому навчання в умовах творчої праці певною мірою гарантує в майбутньому успішну діяльність у менш складних умовах, а також постійну спрямованість на раціоналізацію своєї праці, покращення її якості та ефективності.

Розробка методичних принципів, дидактичних вимог та методів трудового навчання молодших школярів, які б сприяли ефективному оволодінню різнобічними гнучкими вміннями, які легко переносяться на обробку різноманітних листових матеріалів, і зараз є першочерговим завданням психолого-педагогічних досліджень.

У цьому зв’язку виникає необхідність постановки нових та впровадження раніше розпочатих досліджень, які допомагають виявити суб’єктивні та об’єктивні умови, за яких оволодіння вміннями стане ефективним засобом естетичного та морального виховання особистості. Адже формувати позитивне ставлення до праці можна лише тоді, коли навчання має творчий характер, коли воно допомагає постійному збагаченню змісту пізнавальної та трудової діяльності учнів, гармонійному їх розвиткові.

Але нам слід визнати, що й досі ми не маємо достатнього обсягу дидактичних засобів, розрахованих на формування в молодших школярів формотворних та загальнотехнічних умінь.

Розв’язувати ці важливі завдання необхідно в умовах, де суттєве значення мають ритм, порядок, чіткість у організації трудової діяльності, доцільність інтер’єру робочого приміщення, кольорове вирішення обладнання та стін приміщення, зовнішній вигляд – одяг. Турбуючись про це, турбуємося про авторитет праці, про те, щоб і радістю від умов праці стверджувати образ життя, в якому праця – його основа.

Результат діяльності, його краса – ще один зі стимулів до праці. По-перше, в ньому явно представлено перед суспільством, як і перед тим, хто працює, його здібності, старанність та майстерність. Це також можливість самооцінки та суспільної оцінки, які є важливим виховним фактором. По-друге, формувати потяг до краси продукту праці в сучасних умовах – це робити радість людям, що само по собі гуманно.

Тому вихідним для нас є положення про пріоритетність особистої праці в трудовій діяльності в системі навчання інформатики та виховання особистості, де праця виступає як засіб усебічного та гармонійного розвитку людини, як основа виховання моралі, як засіб громадянського виховання, як умова формування загального світогляду, філософії, як виток формування колективістської спрямованості, як засіб підготовки учнів до підприємницької та суспільної діяльності, як сфера самоствердження та досягнення високих показників інтелектуального та фізичного розвитку, як міра соціальної значущості та змісту життя кожної людини.

Щоб праця для виконавця стала бажаною, потрібна «творчість у праці, вільна гра фізичних та інтелектуальних сил, що є найдосконалішою формою трудового процесу, найсуттєвішим елементом його краси».

Школа може сприяти розвитку в дітей широкого спектру здібностей, даючи можливість молодшому школяреві проявити себе в активній діяльності з самого початку навчання.

Одним з ефективних шляхів розвитку індивідуальних творчих здібностей є залучення учнів 1–4 класів до формотворної діяльності. Формотворна діяльність молодшого школяра – це створення ним оригінального продукту праці, витвору, в процесі роботи над яким самостійно використовуються засвоєні ним знання, вміння, навички, в тому числі здійснено їх перенос, комбінування відомих способів діяльності та створення нового для учнів підходу до розв’язання тієї чи іншої задачі.

Відомі випадки, коли образ у своєму результативному вираженні (малюнку, конструюванні, відтворенні) стає набагато біднішим, ніж був у момент його задуму. На наш погляд, це пов’язано з тим, що учні у своєму арсеналі не мають достатньої кількості та різноманітності засобів для відтворення форм, образів, предметів, сюжетів тощо.

Як відомо, не можна оперувати тим, чого не маєш. Тому, чим більшим та різноманітнішим є запас вихідних форм, образів, чим повнішим є їх зміст, тим більше можливостей у дітей працювати творчо, отримуючи ефективні результати своєї праці.

Страницы: 1 2 3 4 5

Нове про педагогіку:

Аналіз технічних і дидактичних засобів навчання
Засоби навчання – це різноманітні матеріали і знаряддя навчального процесу, завдяки яким більш успішно і за короткий час досягаються визначені цілі навчання. До засобів навчання належать підручники, ...

Оптимальний вибір методу
Наукова класифікація дидактичних методів, безперечно, має вели­ке значення для теорії і практики навчання в школі. Проте ще більше важить визначення своєрідності кожного методу, його ефективності, ос ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com