Теоретичне обґрунтування методичних прийомів навчання молодших школярів основам інформатики

Комп'ютер, упевнено і надійно зайняв своє місце в житті сучасної людини, активно входить в шкільні будні. При цьому віковий кордон зустрічі з комп'ютером, його оволодінням нестримно знижується. З простими ігровими комп'ютерними пристроями дитина взаємодіє вже з 3 – 4 років. До моменту вступу до школи (6–7 років) у дітей, як правило, є деякий досвід спілкування з комп'ютерними пристроями і тоді виникають питання: як працює комп'ютер; з чого він складається; що у нього усередині; чому він виконує команди. На ці та інші питання і покликаний відповісти шкільний курс інформатики. Починати навчання доцільно з молодшого шкільного віку, оскільки відомо, що найміцніші і довічні знання і навики чоловік отримує в початковій школі.

Це пов'язано з тим, що:

молодший шкільний вік більш сприятливий до навчання;

знання і навики, отримані в початковій школі, стають основою і засобом всієї подальшої пізнавальної діяльності.

Проте методика початкового навчання багато років була пов'язана в основному з теорією емпіричного мислення, що мало сприяло формуванню у молодших школярів повноцінної учбової діяльності і основ теоретичного мислення. Виникла необхідність в нових підходах до навчання в початковій школі. І саме таким новим підходом є система розвиваючого початкового навчання. Навчання, яке, забезпечує повноцінне засвоєння знань, формує учбову діяльність і тим самим безпосередньо впливає на розумовий розвиток, і є розвиваюче навчання.

У основу занять покладені наступні принципи:

формування основ інформаційної культури, тобто опанування основних понять інформатики, такими, як команда, алгоритм, виконавець;

розвиток логічного і образного мислення, що можливо завдяки широкому використанню графічних і звукових засобів;

вживання ЕОМ для вирішення творчих завдань конструювання і проектування;

закладання основ алгоритмізації, структуризації діяльності, направленої на рішення поставленої задачі;

індивідуалізація і диференціація навчання, наочність, доступність подачі інформації, введення ігрового елементу в процесі навчання.

Згідно програми заняття в цих класах проходять по 1 годині в тиждень протягом всього навчального року. Програма орієнтована на програмно-методичні комплекси – це розвиваючі комп'ютерні ігри для дітей від 6 до 9 років, які добре вписуються в систему розвиваючого навчання в початковій школі. Освоєння комп'ютера відбувається в ігровій формі, дозволяє здійснювати зв'язок з такими предметами як українська мова (кросворди), математика (вирішення прикладів в ігровій формі), малювання, музика. Навчання мистецтву роздумувати, умінню планувати свої дії, здатність передбачати різні обставини і діяти відповідно до них – це завдання допомагає нам вирішити програмний продукт. Таким чином, учні знайомляться з комп'ютером, вчаться спілкуватися з ЕОМ в режимі діалогу, знайомляться з поняттями меню, курсор, програмними засобами, розвивають логічне і алгоритмічне мислення.

Але введення дисципліни «Сходинки до інформатики» у молодшому шкільному віці поряд з явними достоїнствами породило безліч проблем, в т.ч.:

норматив роботи на ЕОМ для молодших школярів не більше 15 хвилин. Отже, урок розбивається на 2 частини: теоретичну і практичну, причому практична частина уроку має бути продовженням теоретичної;

слабке уміння учнів говорити і вести записи в зошитах услід за поясненнями вчителя.

Йдучи від простого до складного, вирішуючи цікаві завдання з казковими сюжетами і героями, учень вирішує логічні завдання, направлені на опанування мистецтва складання алгоритмів; у ігровій формі знайомиться з складними поняттями: комп'ютер, монітор, клавіатура; спостережливість, аналіз і синтез матеріалу формується при виконанні завдань на установку схожості і відмінності.

Потім йдуть складніші завдання, розраховані не лише на пояснення вчителя, виконання разом з вчителем, але і на самостійну роботу. Завдання вчать дітей мислити, правильно і зв'язно викладати свої думки. Взагалі гра – істотний компонент пізнавальної діяльності дітей молодшого шкільного віку. Прагнення до гри, інтерес до ігрових ситуацій на уроці, захопленість ігровим сюжетом – це закономірне явище, обумовлене психологічною потребою дітей цього віку.

Крім того, ефективність організації розумової діяльності дітей молодшого шкільного віку в значній мірі залежить від умов протікання навчально-пізнавального процесу в школі, одним з яких є стиль взаємин вчителя і учня. Дитина повинна відчувати радість спілкування з дорослою людиною (вчителем) – лише в цьому випадку її пізнавальна праця буде ефективною, а навчання розвиваючим.

Таким чином, серед важливих вимог до організації пізнавального процесу шестирічних дітей в умовах розвиваючого навчання можна виділити наступні:

гуманістичне відношення до дітей, максимальний облік їх індивідуальних особливостей, створення атмосфери, що сприяє їх всебічному розвитку;

Нове про педагогіку:

Основи теорії організації навчальної діяльності
Колективна навчально-пізнавальна діяльність учнів є одним із найважливіших факторів не тільки у формуванні особистості школяра, а й у забезпеченні продуктивного характеру процесу пізнання вцілому. На ...

Методологія дослідження проблеми розвитку професійної компетентності педагога в загальноосвітньому закладі
Здійснення дослідження передбачає вибір дослідницької позиції, визначення підходів, принципів, методів, базових категорій дослідження. Зміст отриманого дослідного матеріалу, його інтерпретація і висн ...