Психолого-педагогічні особливості молодших школярів у використанні нових інформаційних технологій

Педагогіка і освіта » Розвиток творчих здібностей молодших школярів засобами інформаційних технологій » Психолого-педагогічні особливості молодших школярів у використанні нових інформаційних технологій

Сторінка 2

Математичні основи інформатики здебільшого є природним полем формування загальнонавчальних навичок і розвитку загальних мисленнєво-комунікаційних здібностей дитини.

Аналіз педагогічного досвіду виявив також і деякі, обумовлені переважно низьким технічним рівнем, негативні тенденції використання ІКТ у початкових класах, а саме:

швидка зорова і загальна втомлюваність під час більш як 15-хвилинної роботи за комп’ютером;

загроза розвитку фотоепілепсії, пов’язаної з миготінням екрану й частотою зміни кадрів;

негативна сюжетна лінія деяких комп’ютерних ігор;

жорстке нав’язування діалогу програмою спрямовують на сприйняття дітьми ІКТ як партнера у грі, а не як засобу гри, що значно знижує інтелектуальну активність школяра;

захоплення індивідуальними формами роботи на противагу колективним.

Невід’ємними умовами вивчення дидактичних особливостей застосування комп’ютерно орієнтованих засобів навчання є такі:

урахування особистісних якостей учня молодшої школи;

вивчення рівня керівної компетентності вчителя в умовах навчального середовища у системі «учень – учитель – засіб навчання».

Вивчення індивідуально-психологічних особливостей молодших школярів є повсякчас актуальним компонентом, що сприяє якісній побудові педагогічної праці та організації проведення навчально-виховного процесу.

Серед індивідуальних особливостей молодших школярів щодо даної проблеми нами виділено такі:

велика амплітуда в зовнішніх темпераментних проявах (одні експансивні, інші стримані, одні швидкі й поривчасті, інші сповільнені);

істотні характерологічні відмінності молодших школярів: (з точки зору вольових рис особистості учні даної вікової категорії поділяються на більш рішучих, енергійних і наполегливих, і навпаки – на менш вольових, менш самостійних, таких, які більше піддаються впливу); емоційні риси характеру (імпульсивність, яскравість виявлення почуттів, їх більше чи менше багатство й сила можуть бути досить відмінними);

особлива категорія рис характеру, яка пов’язана з розумовою діяльністю (серед молодших школярів зустрічаються більш або менш розсудливі, більш схильні все обдумувати і про все розповідати, а також інші, схильні не надто багато роздумувати, а більше діяти);

у молодшому шкільному віці здібності у більшості випадків ще не бувають чітко вираженими. Тому невдачі учня в тому чи іншому навчальному предметі не слід приймати за відсутність здібностей до нього. Завдання полягає не стільки в тому, щоб встановлювати здібності й нездібності учня, а в тому, щоб по можливості розвивати всі необхідні для засвоєння знань здібності;

відносно добре розвинута у молодшого школяра наочно-образна пам’ять, але вже є передумови для розвитку словесно-логічної пам’яті;

ефективність осмисленого запам’ятовування в учнів початкових класів відіграє переважну роль: експериментально доведено, що діти молодшого шкільного віку значно краще (швидше і міцніше) запам’ятовують зрозумілі їм слова та вирази, ніж ті, які їм незрозумілі;

учень початкової школи вже може в достатньо широких межах здійснювати елементарні розумові операції – порівняння, узагальнення, пробує робити висновки. Дослідження свідчать, що молодші школярі можуть проводити елементарне оперування наочно представленими множинами, розв’язувати і складати найпростіші приклади й задачі;

особливої уваги потребує організація навчальної праці учнів початкових класів. Як відмічає відомий психолог Н.Д. Левітов (1973), фізичний розвиток дозволяє їм без перенапруження й особливої втоми займатися 3–5 годин);

необхідно врахувати, що у навчанні учнів початкових класів дуже різко виявляється протиріччя між постійно зростаючими вимогами, які висуває навчальна робота, учителі, колектив до особистості дитини, її уваги, пам’яті, мислення, і наявним рівнем психічного розвитку, розвитку якостей особистості.

Одним із провідних засобів активізації навчальної діяльності дітей є відповідна система нестандартних знань, що вимагають гнучкості, критичного підходу, раціонального мислення.

Страницы: 1 2 3

Нове про педагогіку:

Вивчення ліричних творів Т. Г. Шевченка
Лірика Шевченка — унікальне явище в світовій поезії. У поета так тісно переплелося соціальне й особисте, що в більшості випадків неможливо визначити межу між автором і його ліричним героєм. Твори Коб ...

Процес створення керамічної іграшки на уроках образотворчого мистецтва
Для занять ліплення вчителю необхідно розробити тематику завдань, визначити, обрати способи створення глиняних фігурок і в цілому розробити процес виготовлення керамічної іграшки, який буде посильний ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com