Формування естетичних смаків учнів на уроках трудового навчання

Педагогіка і освіта » Формування естетичних смаків учнів на уроках трудового навчання

Сторінка 4

І це цілком закономірно, адже сприйняття і розуміння людиною прекрасного виникло головним чином у процесі трудової діяльності. В праці людина одержувала задоволення від успішних творчих, фізичних і розумових зусиль, від корисності вдосконалення виготовлених особисто предметів, перетворювання довкілля. Ще здавна, створюючи різні утилітарні (пов'язані з практичною корисністю чи вигодою) предмети, людина постійно намагалася надати їм красивого вигляду. Мабуть, першими кроками в цьому напрямку були спроби прикрасити будівлі та знаряддя побуту (посуд, одяг). Дуже давно виникла архітектура — будівельне мистецтво, її можна вважати одним з перших поєднань матеріального виробництва і мистецтва.

Від кустарного виготовлення речей люди поступово переходили до створення їх у майстернях (мануфактурне виробництво), а згодом — до машинного виготовлення. Якщо на початку машинного виробництва основну увагу приділяли вдосконаленню конструкції і дії машин, механізмів, виробів, то з поширенням промислових товарів виникла потреба в їх належному естетичному вигляді. Важливим стимулом тут була необхідність зацікавити споживачів у придбанні промислових виробів. Це спричинило потребу в залученні до створення і виготовлення багатьох речей "умільців", здатних вишукувати нові форми, фасони, матеріали, забарвлення.

Поява і бурхливий розвиток машинного виробництва зумовили необхідність розв'язання проблеми широкої естетизації всього виробничого середовища. Недосконалість і потворний вигляд перших машин, шум і скрегіт від них відстрашували людину. Машина, що повинна була стверджувати владу людини над природою та її силами, сприймалася спочатку як ненаситний Молох. Англійський філософ і мистецтвознавець Дж. Рескін закликав повернутися до ручної праці, критик-мистецтвознавець Г. Земпер вважав, що красивими можуть бути тільки кустарні вироби, а художник М. Реріх приходив у розпач від того, що машинна продукція буцімто втрачає оригінальність і красу. Навіть відомі письменники В. Гюго, О. Дюма, Г. Мопассан та ін. протестували проти спорудження в Парижі шедевра інженерної творчості — Ейфелевої вежі.

Естетизація машинного виробництва не може обмежуватися лише зовнішнім виглядом, оздобленням окремих предметів. Вона обов'язково мусить проникати в зміст, внутрішню будову, конструкцію виробів, машин, предметів, входити складовою частиною комплексного вирішення цілого середовища. Тільки за таких умов машинна техніка, сучасне виробниче середовище та продукція сприймаються людиною позитивно, викликають задоволення.

Важливим фактором стає естетизація виробництва в умовах ринкових відносин між виробниками товарів та їх споживачами. Адже важко заперечити той факт, що за відсутності монополії на певний товар в умовах вільного ринку споживач віддасть перевагу при рівній ціні або однакових властивостях кількох схожих виробів тому з них, який має кращий вигляд, досконалішу форму, зручнішому в користуванні, тобто естетичнішому за всіма показниками, І при виборі місця роботи людина віддає перевагу зручнішим і комфортнішим умовам.

Отже, є всі підстави стверджувати, що естетизація суспільного виробництва — явище історично закономірне. Тому естетичні знання кожного працівника суспільного виробництва повинні розглядатися не як спеціальні, а як загальнокультурні.

Тож як проникає естетика в техніку, у виробництво? Насамперед завдяки всебічному врахуванню при створенні майже всіх сучасних промислових виробів естетичних вимог. Отже завдання полягає в обов'язковому втіленні їх в усіх без винятку промислових виробах. Крім того, великого поширення набуває модернізація виробів, тобто їх "осучаснення", зміни відповідно до зростаючих загальних та естетичних вимог.

Відбиваючись у виробництві, технічна естетика суттєво впливає на перетворення виробничого середовища — знаряддя праці, інтер'єр приміщень, побутове устаткування підприємств тощо. Організовуюча роль виробничої естетики зводиться до досягнення краси, зручності, приємності, які належать до естетичних і мистецьких критеріїв. Отже, виробнича естетика впроваджує в техніку і виробництво ряд категорій та понять із сфери прекрасного, разом з тим вона й самостійно розв'язує низку естетичних проблем.

У виробничій естетиці побутують поняття, терміни і категорії, що походять із сфери духовної культури, але з конкретним матеріальним значенням. Тому точніше можна сказати, що виробнича естетика поєднує в собі елементи як матеріальної (сукупність засобів і предметів виробництва та матеріальних благ, рівень розвитку продуктивних сил), так і духовної (рівень розвитку науки, освіти, мистецтва, літератури, умов побуту) культури.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Нове про педагогіку:

Структура діяльності тренера
Професійні функції тренера переломлюються в компонентах його діяльності: проектувальному, конструктивному, організаторському, комунікативному і гностичному. У практиці конструктивний компонент виража ...

Нетрадиційні форми організації занять
Нестандартний урок — це імпровізоване навчальне заняття, що має не­традиційну структуру. Назви уроків дають деяке уявлення про цілі, завдання і методику проведення таких занять. Найпоширеніші серед н ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com