Науково–методичне обґрунтування експериментального дослідження

Педагогіка і освіта » Розвиток пізнавальних інтересів молодших школярів у роботі над фразеологізмами » Науково–методичне обґрунтування експериментального дослідження

Сторінка 3

Третє завдання нашого експерименту мало за мету виявити, як учні використовують фразеологізми у своєму мовленні, чи зберігаються при цьому структурна цілісність фразеологічних одиниць, чи враховуються їх граматичні і стилістичні особливості.

З цією метою учням було запропоновано скласти речення з поданими фразеологічними одиницями (всього по 5).

Фразеологічні звороти були взяті з переліку тих, які пропонувалися учням у завданні № 1 для пояснення.

На початку виконання завдання оголошувалося, що учні можуть включати фразеологічні одиниці у невеликий зв’язний текст (в тому випадку, якщо учень виходить за межі одного речення).

Для цього завдання були обрані такі фразеологічні одиниці:

1. зарубати на носі;

2. ні живий ні мертвий;

3. кіт наплакав;

4. кури не клюють;

5. наламати дров.

Виконання цього завдання дало невтішні результати. Його виконала менша половина учнів (20%). Більша половина учнів не склала речення із жодним із словосполучень (56%). 24% учнів склали речення неправильно, вживаючи фразеологізми як вільні словосполучення (розуміючи їх в прямому значенні).

Наприклад: «Кури не клюють зерна»; « Батько взяв сокиру і пішов ламати дрова»; «Я завжди прибираю те, що кіт наплакав» та інші.

Подаємо кількісні показники виконаного завдання.

Таблиця № 3. Складання речень з фразеологізмами учнями 3 і 4 класів.

3-А (е)

3-Б (к)

4-А (е)

4-Б (к)

Загальна кількість (%)

Виконали повністю

23,1

19,3

18,2

18,2

20

Виконали частково

23,1

23,1

27,2

22,8

24

Не виконали

53,8

57,6

54,6

59

56

Із наведених у таблиці показників можна зробити висновок про те, що введення фразеологізмів у речення становить для учнів більшу складність, ніж розпізнавання їх у реченні чи пояснення їх значень.

Лише небагато учнів, які правильно пояснили значення фразеологічних одиниць, вміло ввели їх у речення.

Наприклад: «Моя подруга була ні жива ні мертва від страху»; «Ми повинні поважати старших - зарубай це собі на носі»; «Брат приніс у відрі води, ніби кіт наплакав».

Подібні приклади трапляються в учнівських роботах дуже рідко. Більшість складених учнями речень не багаті за змістом, елементарні за формою.

Наводимо типи мовленнєвих помилок, які були допущені учнями під час виконання завдань.

Інколи учні стараються відобразити своє знання фразеології при складанні речень, вживаючи поряд із фразеологічними одиницями їх пояснення. В результаті виникає свого роду плеоназм: «Я так злякалася, що була ні жива ні мертва від страху».

Поширеною помилкою, якої допускалися учні, є вживання фраезологізмів в прямому значенні.

Мовленню молодших школярів не властиві фрази з переносним значенням. Учні вживають близько 4 % фраз з переносним значенням (по відношенню до загальної кількості фраз їхнього мовлення), так як їх застосування пов’язане з аналітико – синтетичною діяльністю, достатньо високим рівнем розвитку мислення.

Страницы: 1 2 3 4 5

Нове про педагогіку:

Земства та їх вплив на поширення освіти на території Поділля наприкінці ХІХ початку ХХ століття
У 60-ті роки XIX ст. в Російській Імперії почалися реформи, складовою яких була реорганізація місцевого управління. Згідно з Положенням про губернські та повітові земські установи від 1 січня 1864 р. ...

Соціально-педагогічна й психологічна діяльність в установах державного піклування
За даними статистики близько 150 тисяч дітей перебувають в установах державного піклування, тим часом потреба в такого роду соціальному захисту й допомозі в Україні випробовують сьогодні близько 500 ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com