Формування пізнавального інтересу у контексті змісту програм і підручників з рідної мови та читання

Педагогіка і освіта » Розвиток пізнавальних інтересів молодших школярів у роботі над фразеологізмами » Формування пізнавального інтересу у контексті змісту програм і підручників з рідної мови та читання

Сторінка 3

На початковому етапі навчання мови виділяють такі основні аспекти роботи: «Мовленнєва діяльність», «Знання про мову, мовні вміння», «Правопис».

Охарактеризуємо кожен аспект щодо вивчення фразеології.

1. «Мовленнєва діяльність». Мовленнєва діяльність молодших школярів складається з таких її видів: слухання – розуміння усного мовлення (аудіювання), говоріння, читання і письмо. Даний аспект передбачає сприймання на слух і розуміння найчастіше вживаних фразеологічних одиниць; розпізнавання вивчених фразеологізмів; роботу над образними, влучними словами та словосполученнями в почутій розповіді; переказ чи побудову власної розповіді з використанням фразеологічних одиниць; висловлення власної думки з приводу тлумачення того чи іншого фразеологічного звороту; розпізнавання чи знаходження в тексті вивчених фразеологічних одиниць; відокремлення стійких словосполучень від вільних; складання діалогів, відповіді на запитання з використанням фразеологізмів; складання письмових висловлювань за прочитаним твором, переглянутим фільмом, ситуацією із власного життя, вживаючи стійкі словосполучення.

2. «Знання про мову, мовні вміння». Даний аспект передбачає пояснення і вживання в усному і писемному мовленні (навчальних творчих роботах) опрацьованих за підручником фразеологізмів; вживання фразеологізмів відповідно до контексту; вміння відрізняти лексичне значення (в слові і фразеологізмі) від граматичного; групувати вивчені фразеологізми; добирати слова і словосполучення для точного вираження думки.

3. «Правопис». Робота з правопису передбачає правопис найуживаніших фразеологізмів; використання фразеологічних словників для пояснення та тлумачення невідомих фразеологічних одиниць.

Бачимо, що даною програмою ознайомлення з фразеологізмами в початкових класах передбачено лише з практичної сторони. Зазначаємо, що вивчення елементів фразеології розвиває увагу учнів до значення і вживання стійких словосполучень, виховує у них потребу у виборі потрібного фразеологізму для вираження тієї чи іншої думки у власному висловлюванні, формує вміння користуватися тлумачними та фразеологічними словниками. Через інтерес до фразеології в учнів розвивається і інтерес до української мови в цілому.

При аналізі підручників були поставлені такі завдання:

· виявити об’єм фразеологічних одиниць, з якими зустрічаються учні на сторінках підручників;

· визначити характер вправ, поданих у підручниках.

Почнемо з підручників для 2 класу (українська мова і читанка).

На сторінках підручників для 2 класу ми виявили близько 50 фразеологізмів, а також прислів’я і приказки, які подаються за тематичними групами.

Це, зокрема, такі:

брати штурмом, пройти крізь пустині та хащі, не знати ні злиднів, ні горя, з палець, спробувати легкого хліба, яблуку ніде впасти, податися світ за очі, змокнути до нитки, накивати п’ятами, з роду – віку, ні кінця, ні краю, скільки оком кинеш, поміняти шило на мило, бігти стрімголов, хвацько козиряти, соловейком заливатися, аж луна розлягається, пропав ні за цапову душу, піти в світ широкий, ні пари з вуст, добра душа, строчити як з кулемета, тягнути за язик, ні за холодну воду не візьметься, палець об палець не вдарить, наламати дров, докласти рук, на головах ходять, не пасти задніх, робити з мухи слона, заливатися сміхом, слізьми вмиватися, на вус мотати, дерти оса, гострий на язик, ловити гав, може гори перевернути, крутитися дзигою, на швидку руку та інші.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Нове про педагогіку:

Врахування психологічних особливостей учнів у процесі організації самостійної роботи
Головний стимул навчання в нашій школі – моральний, і в першу чергу – зацікавленість навчання. Навчити дітей вчитися, прищепити їм стійкий інтерес до знань та прагнення самостійно збагачуватись ними ...

Лекція: поняття, функції, види, принципи
За своєю дидактичною сутністю лекція виступає і як організаційна форма навчання - «специфічний спосіб взаємодії викладача і студентів, у рамках якого реалізується різноманітний зміст і різні методи н ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com