Вивчення стану проблеми активізації процесу вивчення біології у середній школі

Педагогіка і освіта » Суть процесу навчання та засоби його активізації » Вивчення стану проблеми активізації процесу вивчення біології у середній школі

Сторінка 5

Можна стверджувати, що в процесі навчання методи виступають як упорядковані способи взаємообумовленої діяльності вчителів і учнів, спрямованої на досягнення конкретної дидактичної мети. Педагог зазначає, що оскільки внутрішні взаємозв'язки породження і перетворення проблемного і частково-пошукового методів реалізуються на основі психолого-педагогічних закономірностей людського мислення, то їх застосування в навчальному процесі може забезпечувати високий рівень прояву факторів пізнавальної активності. А використання внутрішніх взаємозв'язків проблемного і частково-пошукового методів у процесі навчання активізують пізнавальну діяльність шляхом інтегрованого прояву функції методів у взаємозв'язку, які зокрема, використовуються у системі, що містить декілька рівнів засвоєння навчального матеріалу: рівень пізнання; рівень відтворення; рівень застосування в стандартних ситуаціях і застосування в змінених ситуаціях. Використання внутрішніх взаємозв'язків близьких по характеру методів навчання, розширює потенційні можливості окремого методу і створює передумови для ефективної взаємодії на основі фактору пізнавальної активності.

Отже, у формуванні пізнавальної діяльності підлітків застосовуються різноманітні засоби і прийоми. Прийоми можуть бути частковими, узагальненими, складними і застосовуватися в рамках одного предмета, а також бути міжпредметними. Прийоми становлять систему правильних і швидких дій під час розв'язання задач і формують навчальні вміння. Поняття "прийом", "вид пізнавальної діяльності" деякими педагогами вважається синонімами. Дані терміни вживаються під час характеристики вмінь, що входять до таких групи, як початкові логічні прийоми мислення та специфічні прийоми пізнавальної діяльності.

Недоліком сучасної освіти вважається те, що до сьогодні не вироблено програм пізнавальної діяльності (вмінь) з кожного предмета, хоч деякі кроки в цьому напрямі зроблено. У практиці навчання не вирізняло раціональні прийоми, вони не стали предметом спеціальної уваги вчителів і учнів. Формування узагальнених прийомів є одним з шляхів розвиваючого навчання. Необхідно враховувати зв'язки і взаємовідношення між предметними специфічними значеннями, специфічними видами діяльності, логічними прийомами мислення і логічними значеннями, що входять до них.

Складнощі, з якими стикаються учні в своїй розумовій діяльності, пояснюються головним чином тим, що й досі в школі панує стихійне оволодіння операціями мислення. Ефективність використання дидактичних ситуацій залежить від якості проекту, підготовленості вчителів і учнів до його впровадження в навчальний процес.

Для діагностування якості пізнавальної діяльності підлітків доцільно використовувати метод експертних оцінок, який ґрунтується на врахуванні колективної думки експертів про об'єкти дослідження, а цей метод дозволяє згідно з педагогічними критеріями здійснити аналіз, оцінку та відбір експертних матеріалів для застосування їх у навчальному процесі.

Модель навчання із застосуванням концепції спіралеподібної організації змісту навчальних предметів:

Мета навчання

Мета сучасної загальної середньої освіти - забезпечення умов для морального, інтелектуального, фізичного, художньо-естетичного розвитку учнів, виховання громадянина демократичного суспільства, яке визнає освіченість, вихованість, культуру найвищими цінностями, незамінними чинниками соціального прогресу

Мета шкільної біологічної освіти полягає у створенні засобами предмета умов для розвитку особистості, яка усвідомлює власну відповідальність перед суспільством за збереження життя на Землі; формуванні екологічної культури; духовного і фізичного здоров’я кожної конкретної людини

Цілі біологічної освіти в старшій школі: формування наукового світогляду, вивчення основних біологічних теорій та концепцій, оволодіння методами наукового пізнання, розкриття практичної значимості біологічних знань, формування високого рівня компетенції стосовно даної галузі знань

Навчальний процес

Принципи навчання

Принципи особистісно-орієнтованого навчання: індивідуалізації навчання, реальності знань, спіралевидної будови навчального матеріалу, постійної самооцінки власної навчальної діяльності, цілісності навчання.

Принципи профільного навчання: фуркації, варіативності і альтернативності, наступності та непервності, гнучкості, діагностико-прогностичної реалізованості

Елементи навчального процесу

Організацій-ний елемент

Вивчення нового матеріалу

Повторення

Закріплення

Контроль

Корекція

Зміст навчального предмету

Методи навчання

Інформаційно-діяльнісний компонент

Комуніка-тивний компонент

Рефлексивний компонент

 

Навчально-ілюстративний, програмований,

евристичний, проблемний, дослідницький

І виток - Етап розуміння та первинного засвоєння базових знань, пропедевтичний курс, стандартний рівень

Рівень засвоєння матеріалу - розпізнавання; рівень діяльності учнів - „знання-ознайомлення” та „знання-поняття”; тип педагогічного процесу - репродуктивний; рівень навчальних досягнень учнів - середній; домінуюча стратегія навчання - це стратегія формування понять, ключовим моментом освітнього результату - є знання; діяльність учнів - на рівні усного чи письмового відтворення окремих відомостей фактичного характеру (факти) та виявлення і усного чи письмового відтворення комплексу ознак, формулювання визначень понять

ІІ виток - Етап засвоєння, осмислення та практичного застосування академічних знань, загальноосвітній курс, академічний рівень

Рівень засвоєння матеріалу - застосування; рівень діяльності учнів - „знання-уміння"; тип педагогічного процесу - конструктивний; рівень навчальних досягнень учнів - достатній; домінуюча стратегія навчання - це стратегія інтерпретації даних, ключовим моментом освітнього результату - є вміння; діяльність учнів - на рівні розкриття сутності понять, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, виявлення закономірностей, виділення загальних ознак і відмінностей об’єктів, поєднання предметів в групи, визначення належностість об’єктів до певного класу тощо.

ІІІ виток - Етап профільного застосування та засвоєння знань, поглиблений курс, рівень профільної підготовки

Рівень засвоєння матеріалу - творче застосування; рівень діяльності учнів - „знання-навички”; тип педагогічного процесу - творчий; рівень навчальних досягнень учнів - високий; домінуюча стратегія навчання - це стратегія застосування правил та принципів, ключовим моментом освітнього результату - є творче мислення; діяльність учнів - на рівні оцінювання об’єктів чи явищ (цінністні аспекти понять чи дій, які формуються), висування гіпотези, створення моделі (формулювання гіпотез, конструювання моделей)

Оцінка навчання

Оцінка навчання здійснюється в трьох галузях: пізнавальній (когнітивній), емоційній (афективній) та психомоторній. Результатом навчання є різнорівневі знання, вміння, навички учнів; розвиток інтелектуальної, мотиваційної, процесуальної сфер особистості; формування наукового світогляду; професійна орієнтація особистості.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Нове про педагогіку:

Психолого-педагогічні особливості формування та використання ігрової діяльності в навчальному процесі початкової школи
Дидактичні ігри на уроках застосовуються у навчанні всіх вікових груп дітей. Особливістю їх є те, що вони створюються і розробляються дорослими для навчання дітей. Дидактичні ігри поєднують елементи ...

Особливості оволодіння граматичною будовою мови в онтогенезі і при дизонтогенезе
Ряд авторів (Алексеева М.М., Яшина В.И., Лепская Н.И., Арушанова А.Г., Фомічева М.Ф.) розглядали проблеми розвитку граматичної будови мови дітей з нормою мовного розвитку. Основним джерелом розвитку ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com