Організаційні засади діяльності педагогічного колективу з розвитку деонтологічної культури учнів медичного ліцею

Педагогіка і освіта » Організаційні засади діяльності педагогічного колективу з розвитку деонтологічної культури учнів медичного ліцею

Сторінка 7

Ефективність розробленої авторської моделі розвитку деонтологічної культури майбутнього медика перевірено у третьому розділі.

У третьому розділі – ”Організація дослідно-експериментальної роботи” –визначено критерії розвитку деонтологічної культури учнів медичного ліцею; подано етапи та методику експериментальної роботи; проведено інтерпретацію математично оброблених результатів формувального експерименту.

Критеріями розвитку деонтологічної культури учнів визначено рівні сформованості особистісно, професійно та соціально значущих якостей, необхідних для розвитку деонтологічної культури майбутнього медика; деонтологічних знань учнів про нормативну професійну поведінку в різних ситуаціях професійної діяльності: у взаємовідносинах з пацієнтами, колегами, суспільством; умінь і навичок здійснення нормативної професійної поведінки в галузі практичної діяльності; стійкої мотивації формування та вдосконалення власної нормативної професійної поведінки учнів, що визначає їхню професійну спрямованість на здійснення нормативної поведінки; пізнавального інтересу до проблем медичної деонтології (нормативної професійної поведінки).

Педагогічний експеримент здійснювався на базі Українського медичного ліцею Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, середнього загальноосвітнього навчального закладу № 33 (м. Київ), Одеського обласного базового медичного училища, Херсонського базового медичного коледжу. Загальна кількість учасників педагогічного експерименту в контрольних та експериментальних групах становила 1098 чоловік (978 учнів, 57 викладачів вищих медичних навчальних закладів та 63 учителя середніх загальноосвітніх навчальних закладів).

Для проведення педагогічного експерименту здійснено відбір методик Л.Ф. Спіріна (з метою оцінки ступеня сформованості стійких мотивів), Г.І. Щукіної (для визначення параметрів рівнів пізнавального інтересу), Н.В. Кузьміної (для опрацювання анкет про характер пізнавального інтересу), для визначення повноти та характеру засвоєння деонтологічних знань використовували коефіцієнт за методикою Г.В. Єльнікової, узагальнений результат визначався за методикою О.О. Киверялга та М.П. Васильєвої.

Аналіз результатів педагогічного експерименту засвідчив, що підвищився рівень умінь здійснювати аналіз поведінки лікарів у різноманітних ситуаціях, це пояснюється досвідом, набутим під час навчально-виробничої медичної практики, засвоєнням необхідних знань і вмінь. Крім того варто зазначити, що учні експериментальних груп, на відміну від контрольних, виявляли вміння здійснювати повний аналіз поведінки з огляду на норми та вимоги, тобто враховуючи її деонтологічний аспект. У результаті формувального експерименту було підтверджено гіпотезу дослідження, що в свою чергу доводить ефективність розроблених організаційних засад діяльності педагогічного колективу з розвитку деонтологічної культури учнів медичного ліцею. Експериментальне дослідження підтвердило ефективність проведеної роботи. Сформованість в учнів деонтологічної культури середнього та вищого рівнів забезпечило позитивний результат (83 %). Використання цих педагогічних заходів можливе у кожному семестрі, а окремі його аспекти – на всіх етапах навчально-виховного процесу. Вони спрямовані на особистісно орієнтоване навчання, на індивідуальний підхід до кожного учня. Застосування педагогічних заходів з розвитку деонтологічної культури майбутнього медичного працівника дало позитивні результати в системі навчання у вищому медичному навчальному закладі. Завдання, що ставилися перед учнями у процесі експерименту, сприяли підвищенню інтересу до дисциплін, які містять деонтологічну складову, активізації творчої діяльності учнів та поєднанню професійної діяльності з деонтологічною культурою.

Результати дослідно-експериментальної роботи показали різницю в кількості учнів, що виявили різні рівні сформованості мотивації, професійної спрямованості, пізнавального інтересу до проблем нормативної професійної поведінки, системи професійно значущих якостей, деонтологічних знань, умінь та навичок, що є складовими розвитку деонтологічної культури. Її зростання в експериментальних групах переконливо доводить ефективність запропонованої нами моделі розвитку деонтологічної культури майбутнього лікаря. У ході експериментального дослідження було виявлено позитивний кореляційний зв'язок між рівнем розвитку деонтологічної культури та успішністю навчання зі спеціального циклу дисциплін, що мають деонтологічну складову.

Страницы: 2 3 4 5 6 7 8 9

Нове про педагогіку:

Педагогічні знання батьків – запорука успішного виховання
Більшість сучасних батьків свідомо прагнуть, щоб їх діти виросли всебічно розвиненими, гармонійно поєднували у собі духовне багатство, моральну чистоту й фізичну досконалість. Проте у сімейному вихов ...

Класифікація засобів навчання
Вибір і застосування того чи іншого методу часто неможливі без певного дидактичного забезпечення, матеріалів та знарядь. Засоби навчання можна розглядати і класифікувати по-різному: як матеріальні за ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com