Особливості та сучасні способи перевірки домашніх робіт

Сторінка 1

Перевірка виконання домашніх завдань в навчальній роботі посідає важливе місце. Навіть у тих випадках, коли учитель ретельно продумує їх і грунтовно пояснює в класі, але не перевіряє як слід, виконання. Його робота не дає бажаних наслідків. Частина учнів тоді зовсім не буде готувати завдань, сподіваючись, що їх не будуть перевіряти, а частина їх буде готувати поверхово. Зрозуміло, що таке ставлення учнів до домашніх завдань не забезпечить ґрунтовності знань і відповідного розвитку, мислення й мови. Не виробить воно в учнів і свідомого ставлення до своєї роботи та вміння систематично працювати. Тому перевірка виконання домашніх завдань мусить бути ґрунтовна, позбавлена найменшого формалізму, стосуватись не лише окремих учнів, а всього класу. Така організація перевірки вимагає від учителя великої майстерності. Треба зуміти перевірити знання грунтовно і в то й же час витратити можливий мінімум часу, щоб того вистачило і на подання нового матеріалу.

Отже, перше правило, якого має дотримуватись учитель при перевірці домашніх завдань, — це активність в перевірці цілого класу. Це не означає, що перевірка завше мусить бути фронтальною, — навіть і тоді, коли вчитель викликає до свого столу окремого учня, решта повинні ретельно стежити за його відповіддю. Друга вимога — це відповідність методики перевірки до змісту завдань і мети, що її ставить учитель в процесі перевірки.

Перевірка може мати дві основні форми: усна відповідь учня і перевірка зафіксованої його праці в формі якоїсь писаної роботи, малюнків і т. ін. В школах можна часто спостерігати дві типові помилки при перевірці в формі усних відповідей. Ось одна з них. Вона найчастіше трапляється на годинах історії, географи, літератури. Учитель викликає учня до столу і пропонує йому перекачати зміст того чи того розділу підручника. Під час відповіді учитель фактично має справу лише з цим учнем, забуваючи про якихось тридцять-сорок його товаришів.

Друга помилка ще більш шкідлива. Учитель, як правило, провадить ще фронтальну перевірку, задаючи окремим учням запитання і задовольняючись короткими відповідями на них. Ще більшу помилку при такому способі перевірки припускають учителі, коли задовольняються поверховими відповідями учнів або самі відповідають на поставлені запитання. В таких випадках в учнів виробляється поверхове і легковажне ставлення до науки. Доцільно комбінувати перевірку знань у формі систематично побудованих і більш-менш розгорнутих відповідей окремих учнів і фронтальної перевірки знань цілого класу. Розгорнута відповідь примушує учнів грунтовно засвоювати навчальний матеріал, бо без цього така відповідь неможлива. Крім того, саме в процесі таких відповідей учень опановує техніку систематичного висловлювання своїх думок. Але для того, щоб учні не обмежували засвоєння матеріалу лише пам'яттю, щоб у них виховувалось вдумливе відношення до навчального матеріалу і розвивалось логічне мислення, не слід задовольнятись лише переказом змісту підручника або прослуханої й описаної лекції вчителя. Після відповіді учня треба поставити йому запитання з метою з'ясувати, наскільки глибоко розуміє він засвоєний матеріал. Для цього слід пропонувати йому зв'язати засвоєний на дану лекцію матеріал зі змістом попередніх лекцій, зв'язати його з сучасністю, пропонувати йому на підставі засвоєних правил або законів розв'язати якесь конкретне завдання і т. ін. При цьому треба стежити, щоб в роботі брав участь увесь клас, для чого учитель, задавши запитання, іноді пропонує відповісти на нього не тому учневі, що його викликано до столу або до таблиці, а якомусь іншому.

Фронтальна перевірка також мусить бути ґрунтовною. Не слід обмежуватись поверховими відповідями учнів, — треба вимагати, щоб вони думали над ними і найточніше формулювали свої думки. На випадок невірної відповіді, перш ніж самому виправити її, учитель мусить звернутися до когось із учнів. Іноді буває доцільним знову звернутися з запитанням до учня, що помилився, і таким чином допомогти йому, щоб він зрозумів і засвоїв потрібні відомості.

Перевірку зафіксованої праці учнів (письмові роботи, малюнки і т. ін.) проводить учитель частково в дома, частково на уроці-лекції. Основні правила при цьому такі:

- Не слід загримувати перевірки письмових робіт, бо цим знижується в учнів зацікавлення до них.

- Треба ретельно перевіряти письмові роботи, не пропускаючи невиправленими або невідзначеними помилки учня, бо це підриває авторитет учителя. Слід звертати увагу не тільки на зміст роботи учня, а й на її форму, вимагаючи від нього охайності. Ретельне ставлення до форми часто стимулює таке ж ставлення до змісту.

Письмові роботи дають учителеві можливість дослідити, як учні засвоюють курс; сильні й слабкі місця їх знань і навичок. Все це він має використати в своїй подальшій роботі. Доцільно систематизувати помилки учнів з метою виділити найтиповіші між ними (найбільш поширені орфографічні помилки, стилістичні і т. ін.)

Страницы: 1 2 3 4

Нове про педагогіку:

Цінності — провідна складова формування особистості
Поняття «духовність» нині широко вживається, хоча й недостатньо розтлумачене у філософській, психологічній і педагогічній літературі. У контексті нашої проблеми під духовністю розуміємо внутрішній св ...

Види дистанційного навчання
Зі стрімким розвитком Явища освіти виникла необхідність дистанціювати викладача та навчаючого,для того аби проявились інтерес та самостійність індивіда до пізнання нового. Так з'явилась дистанційна ф ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com