Особливості та сучасні способи перевірки домашніх робіт

Сторінка 1

Перевірка виконання домашніх завдань в навчальній роботі посідає важливе місце. Навіть у тих випадках, коли учитель ретельно продумує їх і грунтовно пояснює в класі, але не перевіряє як слід, виконання. Його робота не дає бажаних наслідків. Частина учнів тоді зовсім не буде готувати завдань, сподіваючись, що їх не будуть перевіряти, а частина їх буде готувати поверхово. Зрозуміло, що таке ставлення учнів до домашніх завдань не забезпечить ґрунтовності знань і відповідного розвитку, мислення й мови. Не виробить воно в учнів і свідомого ставлення до своєї роботи та вміння систематично працювати. Тому перевірка виконання домашніх завдань мусить бути ґрунтовна, позбавлена найменшого формалізму, стосуватись не лише окремих учнів, а всього класу. Така організація перевірки вимагає від учителя великої майстерності. Треба зуміти перевірити знання грунтовно і в то й же час витратити можливий мінімум часу, щоб того вистачило і на подання нового матеріалу.

Отже, перше правило, якого має дотримуватись учитель при перевірці домашніх завдань, — це активність в перевірці цілого класу. Це не означає, що перевірка завше мусить бути фронтальною, — навіть і тоді, коли вчитель викликає до свого столу окремого учня, решта повинні ретельно стежити за його відповіддю. Друга вимога — це відповідність методики перевірки до змісту завдань і мети, що її ставить учитель в процесі перевірки.

Перевірка може мати дві основні форми: усна відповідь учня і перевірка зафіксованої його праці в формі якоїсь писаної роботи, малюнків і т. ін. В школах можна часто спостерігати дві типові помилки при перевірці в формі усних відповідей. Ось одна з них. Вона найчастіше трапляється на годинах історії, географи, літератури. Учитель викликає учня до столу і пропонує йому перекачати зміст того чи того розділу підручника. Під час відповіді учитель фактично має справу лише з цим учнем, забуваючи про якихось тридцять-сорок його товаришів.

Друга помилка ще більш шкідлива. Учитель, як правило, провадить ще фронтальну перевірку, задаючи окремим учням запитання і задовольняючись короткими відповідями на них. Ще більшу помилку при такому способі перевірки припускають учителі, коли задовольняються поверховими відповідями учнів або самі відповідають на поставлені запитання. В таких випадках в учнів виробляється поверхове і легковажне ставлення до науки. Доцільно комбінувати перевірку знань у формі систематично побудованих і більш-менш розгорнутих відповідей окремих учнів і фронтальної перевірки знань цілого класу. Розгорнута відповідь примушує учнів грунтовно засвоювати навчальний матеріал, бо без цього така відповідь неможлива. Крім того, саме в процесі таких відповідей учень опановує техніку систематичного висловлювання своїх думок. Але для того, щоб учні не обмежували засвоєння матеріалу лише пам'яттю, щоб у них виховувалось вдумливе відношення до навчального матеріалу і розвивалось логічне мислення, не слід задовольнятись лише переказом змісту підручника або прослуханої й описаної лекції вчителя. Після відповіді учня треба поставити йому запитання з метою з'ясувати, наскільки глибоко розуміє він засвоєний матеріал. Для цього слід пропонувати йому зв'язати засвоєний на дану лекцію матеріал зі змістом попередніх лекцій, зв'язати його з сучасністю, пропонувати йому на підставі засвоєних правил або законів розв'язати якесь конкретне завдання і т. ін. При цьому треба стежити, щоб в роботі брав участь увесь клас, для чого учитель, задавши запитання, іноді пропонує відповісти на нього не тому учневі, що його викликано до столу або до таблиці, а якомусь іншому.

Фронтальна перевірка також мусить бути ґрунтовною. Не слід обмежуватись поверховими відповідями учнів, — треба вимагати, щоб вони думали над ними і найточніше формулювали свої думки. На випадок невірної відповіді, перш ніж самому виправити її, учитель мусить звернутися до когось із учнів. Іноді буває доцільним знову звернутися з запитанням до учня, що помилився, і таким чином допомогти йому, щоб він зрозумів і засвоїв потрібні відомості.

Перевірку зафіксованої праці учнів (письмові роботи, малюнки і т. ін.) проводить учитель частково в дома, частково на уроці-лекції. Основні правила при цьому такі:

- Не слід загримувати перевірки письмових робіт, бо цим знижується в учнів зацікавлення до них.

- Треба ретельно перевіряти письмові роботи, не пропускаючи невиправленими або невідзначеними помилки учня, бо це підриває авторитет учителя. Слід звертати увагу не тільки на зміст роботи учня, а й на її форму, вимагаючи від нього охайності. Ретельне ставлення до форми часто стимулює таке ж ставлення до змісту.

Письмові роботи дають учителеві можливість дослідити, як учні засвоюють курс; сильні й слабкі місця їх знань і навичок. Все це він має використати в своїй подальшій роботі. Доцільно систематизувати помилки учнів з метою виділити найтиповіші між ними (найбільш поширені орфографічні помилки, стилістичні і т. ін.)

Страницы: 1 2 3 4

Нове про педагогіку:

Шляхи удосконалення уроків
У процесі навчання, в результаті якого в учнів формується система знань, умінь і навичок, одночасно формуються пізнавальні здібності та мислення, які можуть бути ефективними тільки при умові їх пізна ...

Розвиток пізнавальних інтересів учнів
Одне з найважливіших завдань позаурочної роботи з фізики – розвиток пізнавального інтересу. Без інтересу учнів до пізнання методично правильно побудований урок з викладом матеріалу на найвищому науко ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com