Активізація домашньої роботи учнів

Сторінка 1

В школах СРСР в перші роки після революції зовсім не давали учням домашніх завдань, виходячи з того положення, що весь навчальний матеріал вони мають засвоювати в класі. Причин цього багато, а основні з них дві: у радянській школі зовсім був підірваний авторитет учителя і шкільна дисципліна, і учні однаково не виконували б завдань, коли б їм їх давали. Крім того, партійці й комсомольці, що фактично були тоді керівниками школи, намагались використати вільний від класних занять час для більшовицької школи, всяких зібрань, антирелігійних демонстрацій і т. д. Наслідки цього шкідливого експерименту були ті, що середня школа випускала безграмотних людей, не здатних до подальшого навчання у вищій школі. Це усвідомило більшовицьке партійне керівництво, і з його наказу були відновлені домашні заняття учнів.

Наслідки радянського експерименту мають повчальний характер і для будь-якої школи. Самі лише класні заняття не можуть забезпечити потрібної освіти людини і не научать її самостійно працювати.

Але сама організація домашніх занять і зміст їх у більшості шкіл вимагає ґрунтовних корективів. Основну мету їх покладали в тому, щоб учні засвоїли навчальний матеріал і виробили у себе деякі шкільні навички: грамотне письмо, рахунок і т. ін. Зміст цих занять звичайно дуже одноманітний: це — заучування завдань з книжки, списування і орфографічні вправи, письмові виклади, розв'язування математичних задач, іноді малювання й креслення карт. Як видно з самого переліку змісту домашніх завдань, вони більше розраховані на засвоєння навчального матеріалу, ніж на розвиток творчих здібностей дітей.

Багато хиб має школа й щодо підготовки домашніх завдань. Дуже часто вони даються учням наспіх, причому не забезпечується розуміння їх з боку учнів. Формальний характер має й перевірка виконання домашніх завдань. Тому завдання часто не досягають своєї мети. В багатьох випадках вони не розвивають у дітей творчих здібностей, а іноді навіть виховують формальне ставлення до роботи, бо не розвивають уміння працювати систематично і послідовно, не виховують навичок раціонально користуватись книжкою і т. ін.

Правильна організація домашніх завдань вимагає розв'язання таких питань:

1) мета цих завдань;

2) зміст і обсяг їх;

3) методика підготовки учнів до виконання домашніх завдань;

4) раціональна організація праці учнів;

5) перевірка виконання учнями домашніх завдань.

Мету домашніх занять учнів можна сформулювати в таких точках:

- засвоєння і зміцнення знань, одержаних учнями в класі;

- вироблення навичок граматичного письма, рахунку, малювання, креслення;

- розвиток здібностей до самостійної праці з книжкою і взагалі з друкованим словом (підручник, художня література, науково-популярні книжки, довідники, газети і т. ін.);

- розвиток здібностей використовувати засвоєні знання для розв'язання теоретичних і практичних завдань (в галузі математики, фізики, хімії, сільського господарства і т. ін.);

- розвиток дослідницьких і винахідницьких здібностей;

- культура писаної й усної мови (декламація, виклади і т. ін);

- виховання уміння раціонально організовувати і використовувати час для самостійної роботи.

Зупинимось над деякими роботами учнів, що відповідають цим завданням. Так, робота з книжкою має завдання в першу чергу зміцнити знання, одержані в класі. Крім того, школа мусить привчити учнів, особливо старших класів, не обмежуватися студіюванням лише підручників. Учень має користуватись також іншою літературою. Перш за все, треба привчити учнів при підготовці до лекцій з художньої літератури прочитувати твори письменників. Зробити це в класі на годинах історії літератури не зможуть ні учитель, ні учні, бо на це не вистачить часу. Тому часто буває так, що учні вислуховують аналіз творів, не прочитавши їх. Ясно, що такий аналіз сприймається ними без належного розуміння, поверхово і не тільки не виховує критичної, самостійної думки, а й шкодить розвитку її. Тому вчитель літератури мусить вимагати від учнів, щоб вони наперед прочитували художні твори й робили відповідні виписки. Взагалі слід радити учням працювати над книжкою з олівцем в руках. З метою кращого засвоєння змісту книжки, учні, крім виписок, планів і конспектів, мусять в деяких випадках застосовувати креслення й малювання. Цей засіб звичайно застосовується при праці над і підручниками з геометрії, але його слід застосовувати і при роботі над підручниками з фізики, хімії, ботаніки, зоології, географії, а іноді й історії. Не слід задовольнятись розгляданням малюнків і рисунків, що вміщені в книжці, власний рисунок чи малюнок дасть можливість глибше й грунтовніше зрозуміти текст книжки, міцніше утримати зміст його в пам'яті, бо при такій умові діє не тільки пам'ять зорова, а й моторна, що є найміцнішим типом пам'яті взагалі.

Страницы: 1 2

Нове про педагогіку:

Особливості соціально-педагогічної роботи з молодіжними групами різних напрямів
Для того, щоб працювати із неформальними групами, потрібно чітко усвідомити до якої саме категорії вона належить, тобто доміно коротко зупинитися на класифікації. На сьогоднішній день існує чимало рі ...

Роль загальних розумових дій і прийомів розумової діяльності у навчанні інформатики
Розумові дії класифікуються за різними основами. У психолого-педагогічній літературі достатньо обґрунтоване положення про те, що в процесі навчання необхідно виділяти дві самостійні та взаємопов'язан ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com