Основні види самостійної роботи, що використовуються на уроках української мови

Педагогіка і освіта » Використання самостійної роботи на уроках української мови у початкових класах » Основні види самостійної роботи, що використовуються на уроках української мови

Сторінка 1

Розвиток пізнавальних інтересів, допитливості, спостережливості, бажання вчитися у молодших школярів — «вічні» завдання, які покликана вирішувати початкова школа. Одне з важливіших засобів їхнього розв'язування, за результатами досліджень, — це інформативність уроку, тобто використання у навчальному процесі інформаційно-насичених матеріалів, творчих завдань і вправ, складених з урахуванням мотиваційного, змістового та процесуального компонентів навчання, елементів гумору тощо.

До самостійна робота в класі на уроках української мови належать класні твори, перекази, виконання самостійних письмових робіт, самостійне виконання різних вправ. Власне кажучи, елементи самостійності праці учнів тут об'єднуються з інструктуванням, допомогою вчителя, внаслідок чого школярі набувають навичок самостійності, закріплюючи індивідуальний стиль діяльності.

Оволодіння мовою, як відомо, починається вже з перших слів дитини, але вивчення її як системи передбачається лише шкільною програмою. Уже в початкових класах учні знайомляться з елементарними мовними одиницями, вчаться бачити їх у взаємозв'язку, набувають практичних навичок їх використання. Завдання вчителя якраз і полягає в тому, щоб із самого початку зацікавити молодших школярів мовними явищами, збудити у них прагнення до знань. Творчі завдання, що використовуються для самостійно роботи, сприятимуть розвитку розумових та мовленнєвих здібностей учнів на уроках вивчення рідної мови.

Зміст і обсяг сучасної програми з української мови для молодших школярів вимагають повсякчасної уваги до розвитку мовленнєвої діяльності кожного учня.

Один із шляхів здійснення цієї вимоги — раціональне поєднання різноманітних форм організації самостійної роботи: колективної, парної та індивідуальної, їх поєднання в ході уроку створює умови для одночасної роботи з різним, але доступним навчальним матеріалом для учнів як з більшими, так і меншими навчальними можливостями.

Різні прийоми диференційованих завдань спрямовані на те, щоб усі учні вчились розвивати своє мовлення. Поступово, на наступних етапах, учитель зменшує різноманітні способи допомоги і ускладнює завдання для окремих груп дітей, залежно від рівня сформованості певних навичок самостійного виконання вправ.

Приклади поступового ускладнення завдань і зменшення міри допомоги в поєднанні різноманітних форм організації роботи.

Серед засобів реалізації комунікативної лінії змісту програми з рідної мови чільне місце належить самостійному складанню тексту за картиною. Основними завданнями таких занять є:

— збагачення і активізація словникового запасу молодших школярів;

— розвиток образного мислення і образного мовлення;

— удосконалення комунікативних умінь;

— естетичне виховання;

— ознайомлення учнів з кращими творами українських та зарубіжних художників.

Організація навчального процесу складання тексту за картиною включає певні етапи роботи.

І. Добір учителем картини. Основним критерієм добору картини є її художня цінність. Тільки високохудожній твір викликатиме у дітей думки й емоції, бажання висловити свої враження. Це можуть бути як полотна українських художників, так і зарубіжних. Головне, щоб вони виховували естетичні почуття і гарний смак.

В молодших класах найчастіше використовуються полотна побутового жанру. На таких картинах багато предметів, деталей, і це викликає у дітей бажання розглянути, зрозуміти, для чого зображено кожен із цих предметів. З зацікавленістю учні розглядають картини українських художників В. Блаженного, П. Левченка, С. Васильківського, Т. Яблонської.

Не менш важливим у доборі картини є опора на прочитане, вивчене та почуте дітьми. Тут можливі картини, які наближені за своїм змістом до того, що діти читали, чули, які літературні твори вивчали. Наприклад, картини "Кобза на шляху" Л. Жемчужникова, "Воли на оранці" В. Блаженного пов'язані з вивченням творів Т. Шевченка, П. Мирного.

Добираючи картину, вчитель має для себе чітко уявляти, що, навіщо і як зображено на картині.

Вчитель називає і записує на дошці автора і назву картини, з якою учні будуть ознайомлюватись, пропонує помилуватися цією картиною, розказати, що і як на ній зображено, і за її змістом скласти текст-опис.

II. Ознайомлення з темою і метою уроку,

Ш. Розповідь учителя про художника або про картину.

Страницы: 1 2 3 4

Нове про педагогіку:

Значення релігійного виховання
Наше суспільство, а особливо молодь, дедалі більше потребує прищеплення їм таких рис, як доброта, людяність, чуйність, терпіння, покора, відповідальність, порядність. Упродовж століть головним поклик ...

Структура лісової екосистеми
Деревостан є не тільки основним компонентом лісу за долею участі у рослинному угрупованні, а й головним об'єктом господарювання у лісі. Тому його прийнято характеризувати за рядом показників, а саме: ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com