Використання самостійної роботи як контролюючої функції

Учителям початкових класів добре відома ситуація, коли та чи інша дитина, виконуючи самостійну роботу, не може впоратися навіть з елементарними завданнями через розгубленість, нерішучість, невпевненість у собі та через те, що не відчуває безпосередньої підтримки вчителя, до якої вона звикла на уроках української мови в умовах колективної роботи.

Це пояснюється насамперед тим, що самостійна робота на уроках української виконує переважно контролюючу функцію, а не навчальну. Отже, для того, щоб діти почувалися впевнено, без постійної дріб'язкової опіки вчителя, а водночас і для підвищення якості навчання української мови в початкових класах взагалі, виникає необхідність переміщення центру ваги з контролюючої функції самостійної роботи на навчальну.

Так вчений Р.М. Міхельсон під самостійною роботою розуміє: «виконання учнями завдань без будь-якої допомоги, але під наглядом учителя». Однак деякі вчені побачили в такому трактуванні самостійної роботи приниження керівної ролі вчителя у процесі навчання. Тому в "Справочной книге для учителя начальных классов" сказано так: "Самостійна робота дітей на уроці не повинна являтися формою навчання, яка принижує в будь-якій мірі роль учителя. Навпаки, розвиток у дітей уміння працювати самостійно можливий лише за тієї умови, якщо вчитель буде систематично керувати виконанням дітьми самостійних завдань, пояснювати прийоми роботи, спостерігаючи за процесом виконання завдання, виправляючи помилки та допомагаючи дітям в подоланні труднощів" . Іншими словами, самостійна робота — це навчальна діяльність, виконувана за завданням учителя, під його керівництвом і контролем, але без його безпосередньої участі.

Виходячи з того, що вчитель у класі один, і він не в змозі піл час самостійної роботи здійснювати керівництво і контроль за виконанням завдань кожним учнем, потрібна нетрадиційна організація навчання. Такою організацією навчання є особистісно орієнтована навчально-діяльнісна модель та діяльнісний метод, зокрема. Діяльнісний метод передбачає наявність орієнтувальної картки (ОК), яка дозволяє створити такі умови, за яких учень виступає суб'єктом навчального процесу, тобто засвоєння знань є результатом його власної діяльності, а вчитель має змогу більше уваги приділити тим учням, які потребують допомоги.

Однією з головних причин низького рівня успішності учнів є невміння організувати свою навчальну працю та навчатися індивідуально. Важливе місце відводиться самостійній роботі учнів. Передусім у структурі уроку. Якщо учні самостійно працюють при вивченні нового матеріалу, використовується таку структуру уроку:

— на початку уроку — перевірка попередньо вивченого матеріалу (10 хв);

— підготовка до самостійної роботи, інструктивні завдання щодо встановлення зв'язку з попереднім матеріалом, визначення мети роботи і т.п. (2—3 хв);

— самостійна робота (20—25 хв);

— фронтальна робота наприкінці уроку для обговорення результатів самостійної роботи, завдання додому (10 хв).

Короткочасна самостійна робота є також необхідною, особливо коли уміння її виконувати в учнів ще не сформувались.

Тематичні самостійні роботи складаються за принципом диференціації: подаються завдання високого, достатнього рівня та для дітей індивідуальної уваги. Саме це забезпечує динамічність використання в школах різних типів. Система завдань може використовуватися не тільки в умовах класного навчання, а й домашнього з метою усунення певних прогалин у знаннях, досягнення вищого рівня засвоєння.

У практиці роботи школи можна часто зустріти використання завдань на вибір для контролю й оцінки знань учнів. У цьому випадку учневі пропонується декілька варіантів, які відрізняються за складністю контрольної роботи й оцінка ставиться залежно від того, який варіант він вибирає. Цілком зрозуміло, що оцінка «12» вимагає виконання найскладнішого варіанта завдань. Але якщо учень вибере найважчий варіант і не виконає завдань, то не встигне виконати легший. Тоді виникає питання, яку оцінку йому ставити. Тому доцільність та достовірність вибіркових завдань при оцінці знань ми вважаємо сумнівною.

Разом із тим, вибіркових завдань не можна давати дуже багато, головне — забезпечити систематичне засвоєння програмового матеріалу всіма учнями.

Нове про педагогіку:

Роль геометричних означень та понять
Проведений аналіз змісту „Навчального матеріалу та державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів з геометрії у 79 класах” (див.Додаток А) показав, що основою програми навчання є послідо ...

Специфіка педагогічного мислення
Специфіка педагогічного мислення полягає в наступному: по-перше, воно актуалізується в процесі вирішення завдань, що виникають у різноманітних педагогічних ситуаціях. При всьому різноманітті їх об'єд ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com