Самостійна робота як дидактична категорія

Сторінка 1

Аналіз педагогічної літератури дає підстави виділити три підходи до розгляду категорії самостійної роботи. Але оскільки вони не завжди чітко розмежовуються, то про них можна говорити як про переважаючі тенденції.

Перший підхід полягає в тому, що самостійну роботу розглядаємо як відповідну форму навчального процесу. Критерієм для відгалуження її від несамостійної роботи є безпосередня участь учителя в навчанні. Мається на увазі, що даний вид роботи характеризується певною тривалістю в часі. Дослідники, що розглядають проблему з цих позицій, виділяють навчальні ситуації, в яких учні зайняті протягом досить тривалого відрізку часу, але тривалість його чітко не визначена. Скажімо, в Педагогічній енциклопедії самостійну роботу учнів визначено як «різноманітні види індивідуальної і колективної діяльності школярів, що здійснюється на класних і позакласних заняттях або вдома за завданнями без безпосередньої участі вчителя».

І.І. Левіна вважає, що самостійна робота - «це форма навчальної діяльності учнів, у процесі якої вони планують роботу, здійснюють самоконтроль, коригують хід і результати її виконання. Ця робота може виконуватися як за завданням викладача так і за власним задумом учнів і, як правило, без безпосередньої допомоги вчителя, але за його керівництвом». 3 таких позицій розглядає самостійну роботу Н.В. Промоторова та інші автори.

П.І. Підкасистий розглядає самостійну роботу як "засіб організації та виконання учнями певної пізнавальної діяльності". Інші вчені розглядають самостійну роботу учнів як один з видів навчальних занять, специфічною особливістю якого є відсутність вчителя в момент навчальної діяльності учня.

Є й інші підходи, коли самостійну роботу розуміють як засіб досягнення конкретної мети. У проміжки часу певної тривалості, що характеризують самостійну роботу, можна успішно виконувати навчальні вправи й завдання. Вчитель повинен організувати учнівську діяльність для досягнення поставленої мети Звідси, на думку В.А. Тюніна, самостійною роботою є та, «під час виконання якої школярі, оволодіваючи знаннями, вчаться під керівництвом учителя видобувати з різних джерел ці знання й застосовувати їх на практиці» . Таким чином, йдеться про самостійну роботу як засіб здобуття знань з різних джерел. Самостійну роботу часто трактують і як мету. Як приклад можна назвати дослідження О.Г. Мороза, в якому самостійну роботу визначено як набуття вмінь і навичок самоосвіти. І, нарешті, самостійну роботу часто і ідентифікують з самостійною діяльністю учня, тобто самостійною роботою стає не форма навчального процесу, а внутрішня психічна діяльність пізнавального характеру того, хто навчається.

Відсутнє і єдине визначення самостійної роботи. У діяльнісній концепції самостійна робота — це сукупність дій учня з предметами у певних умовах, що передбачають відсутність безпосереднього керування та допомоги збоку вчителя з використанням наявних індивідуальних рис особистості для того, щоб отримати продукт, відповідний заданій меті, в результаті чого має бути сформована самостійність як риса особистості учня та засвоєна певна сукупність знань, умінь та навичок.

Страницы: 1 2 3

Нове про педагогіку:

Класифікація методів
Найменше розроблене в проблемі методів питання про наукову їх класифікацію. Щодо цього у педагогів і методистів немає єдиного підходу. Одні з них визначають методи за характером пізнавальної діяльнос ...

Основні принципи використання ігор в ЗОШ
Напевно, нема вчителя, який не використовував би гру у своїй роботі. Однак послідовне використання ігрових завдань вимагає певних навиків. Та певна річ рано чи пізно вони сформуються. Рекомендації в ...

Навігація по сайту

Copyright © 2022 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com