Методика вивчення ставлення молодших школярів до здобутків рідного народу

Педагогіка і освіта » Виховання молодших школярів засобами народної педагогіки » Методика вивчення ставлення молодших школярів до здобутків рідного народу

Сторінка 2

1) Дотримання обрядів і звичаїв — зміст усього мого життя - 10% .

2) Це повна нісенітниця - 8% .

3) Мені байдуже – 58%.

4) Ніколи над цим не замислювався - 24%.

На коловій діаграмі відсотковий показник ставлення школярів до дотримання звичаїв та обрядів рідного народу має такий вигляд:

Діаграма №1

Всього 25 % опитаних вважають корисним дотримання народних звичаїв, обрядів, свят. На питання, щоб вам хотілося змінити у звичному укладі життя сучасного українця – 69% опитаних школярів обрали матеріальні блага (підвищення заробітної платні батьків, новий великий дім, тобто покращення житлових умов, низькі ціни на морозиво, шоколад, тобто продукти харчування), 26% учнів обрали соціальні блага (безкоштовність вищої освіти, високе соціальне положення у суспільстві і т.п.), 5% обрали повернення до народних традицій. Отже, споживацька психологія, яка виникає як наслідок відсутності та недостатності батьківської любові, піклування, суттєво нівелює систему національних цінностей учнів.

Аналіз анкетних даних показав, що більшість учнів має негативне, меркантильне ставлення до виховних занять, які містять інформацію щодо минулого укладу життя українців, та взагалі народних звичаїв і обрядів, вже не кажучи про їх дотримання. Це пов’язано з недостатньою кількістю організованої та проведеної виховної роботи педагогічними працівниками школи у даному напрямку, зумовленою недостатньою кількістю часу (як пояснюють самі вчителі) та заклопотаністю педагогічних працівників власними проблемами. Але причина такого ставлення учнів до занять такого спрямування значно глибша, ніж проблеми в її організації. І як показує подальша обробка анкетних даних, проблеми присутні насправді. Вже на даному віковому етапі дітей торкнулися негативні суспільні процеси, зокрема проблеми державного рівня та фінансова криза, які не могли негативно не позначитися на підґрунті загальної вихованості кожного учня, формування особистості якого досі триває. Аналіз відповідей показав, що не останнє місце у даному аспекті займають два чинники, які характеризують педагогічну діяльність учителя: якість проведення занять; взаємини між учителем і учнями. Вирішальним для учнів є зміст і якість проведення виховних позакласних занять в школі.

Спираючись на отримані під час анкетування дані нами було підібрано та проведено ряд нетрадиційних виховних заходів, у зміст яких включено різноманітні засоби народної педагогіки, типу: «В історію свою візьми нас, Батьківщино!», «Без верби і калини – нема України», «Народ скаже, як зав’яже», «Моя Україна – червона калина», «Козацькому роду нема переводу» і т.п. (Дод. 2, 3, 4) та ряд екскурсій до пам’яток старовини. Дана робота була здійснена з метою підвищення рівня знань стосовно минулого України, ознайомлення з народними звичаями, традиціями, обрядами, здобутками та формування національної самосвідомості, виховання любові та поваги до надбань наших пращурів. Дана робота проводилась протягом місяця, 1 заняття – свято та 1 екскурсія щотижня.

Після виховної роботи було проведено повторне анкетування учнів, на яких здійснювався виховний вплив. При порівнянні відсоткових показників нас цікавив саме показник стосовно процесу виховання саме засобами народної педагогіки. У результаті анкетного опитування дітей було виявлено: улюбленими заняттями є цікаві, незвичайні заняття у 72% опитаних та спортивні у 28%; відсотковий показник стосовно аспекту, який нас цікавить, збільшився на 35 %. 24 % учнів хотіли б бачити заняття, проведене у формі змагання; 74 % - заняття, проведене у формі свята; 1% - заняття, проведене у формі розповіді; 1% - заняття, проведене у формі бесіди; відсотковий показник збільшився на 48%. 57% опитаних стали подобатися заняття, в яких присутні народні звичаї, обряди, проведені у формі свята, що на 40% більше, ніж під час попереднього анкетування. На питання, як часто вчитель, вихователь проводять подібні заняття? 68 % учнів обрали варіант а) - часто і 32% - б) - не дуже часто. Мають місце народні звичаї, обряди, свята у житті лише у 22 % учнів. Це такі: Новий рік, свято Святого Миколая, Паска, Маковій. Дані показники залишилися такими ж як і при попередньому анкетуванні, адже суттєві зміни у сімейному укладі кожної родини потребують тривалої роботи з батьками учнів, залучення сім’ї до процесу виховання, тісної взаємодії школи і сім’ї, узгодження їх дій і вимог. Ставлення до народних традицій у 26 % опитаних нейтральне, у 74 % - позитивне; даний відсотковий показник покращився на 49%. Дотримуються народних звичаїв лише у 22% учнівських сімей. Варіанти свят такі ж як і у відповіді на п’яте запитання. Дані показники залишилися такими ж як і при попередньому анкетуванні, адже суттєві зміни у сімейному укладі кожної родини потребують тривалої роботи з батьками учнів, тісної взаємодії школи і сім’ї. Своє відношення до повсякденного дотримання народних звичаїв і обрядів діти оцінили так:

Страницы: 1 2 3 4 5

Нове про педагогіку:

Національна доктрина розвитку освіти України в XXI ст
Національна доктрина є державним документом, що визначає систему поглядів на стратегію та основні напрями розвитку освіти в Україні у першій чверті XXI ст. (2001). Відповідно до Національної доктрини ...

Індивідуальний та диференційований підхід до учнів
Одним із пріоритетних завдань сучасної школи є створення необхідних і повноцінних умов для особистісного розвитку кожної дитини, формування активної позиції, суб’єктності учня в навчальному процесі. ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com