Становлення та розвиток системи виховання дітей засобами народної педагогіки

Педагогіка і освіта » Виховання молодших школярів засобами народної педагогіки » Становлення та розвиток системи виховання дітей засобами народної педагогіки

Сторінка 1

Дослідження, особливо останніх років, свідчать, що пращури українців в епоху глибокої античності, часів трипільської культури, мали власну писемність, агрокалендар, самобутню міфологію, багатий фольклор, виховні традиції і звичаї. Протягом тисячоліть народна система виховання зароджувалася, розвивалась і збагачувалась.

Невичерпним джерелом, з якого народжувалася і поступово набувала сталості, узагальненості система виховання, була життєдіяльність наших предків ще в дохристиянські часи. Передача життєвого досвіду, набутих знань, умінь від покоління до покоління складало сутність історичного буття народу. Трудова, насамперед хліборобська діяльність наших предків набувала пріоритетного напрямку в житті і вихованні підростаючих поколінь.

В епоху Київської Русі система виховання набуває чітко окреслених ознак народної педагогіки. Функціонували такі її головні ланки: родинне виховання, початкові училища, середня і вища школа. У часи Київської Русі при зустрічі діти низько били чолом і торкалися руками землі, бажаючи цим самим зустрічній людині здоров'я, сили і щедрості Землі-Матері, Землі-годувальниці.

У наступні періоди зароджувалася і усталювалася традиційна народна виховна мудрість, основними засобами якої були фольклор, міфологія, народний календар, мистецтво та ін. У системі виховання утверджувався культ людини і культ природи. Виховні засоби були настільки високоефективними, що діти чуйно ставилися до всього на землі: без потреби не зімнуть, не зірвуть травинку-билинку, не знищать комашину, не завдадуть болі живій істоті. Громадською думкою, звичаями заборонялося, наприклад, бити палицею по землі. Система народного виховання формувала глибокі гуманістичні засади особистості.

Значний внесок у розвиток системи виховання робили церква, релігія. Відомі культурні та освітні діячі минулого літописець Нестор, І. Вишенський, І. Борецький, П. Могила, пізніше О. Духнович М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький та інші були служителями релігійного культу, їхній внесок у систему виховання засобами народної педагогіки є значним.

В епоху Відродження утверджувалася на очах всієї Європи самобутня українська система виховання дітей та молоді. Усталювалася нині діюча структура компонентів народної педагогіки, виникали нові типи навчально-виховних закладів, змінювалися демократичні і гуманістичні принципи їх роботи. Всю територію України покривала густа мережа братських, козацьких, січових, дяківських, церковних, монастирських шкіл, а також шкіл народних мистецтв і ремесел. Виникали академії (Острозька — 1576 р., Києво-Могилянська—1615р. та ін.) —перші всесвітньо відомі вищі учбові заклади на території не лише України, а й східних слов'ян. Вони вписали золоті сторінки в історію розвитку української національної системи виховання засобами народної педагогіки.

В епоху підготовки і проведення успішної національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького (1648—1654 рр.), мужнього відстоювання політичного, державного, економічного і культурного суверенітету України система виховання досягла вершини свого розвитку і спиралась вона саме на народну педагогіку.

Козацько-гетьманська епоха, яка забезпечувала вільний і незалежний від інших країн розвиток національної педагогічної теорії і практики породила незвичайний феномен — козацьку педагогіку. Ґрунтуючись на ідеях козацького світогляду та ідеології, козацька педагогіка ввібрала в себе демократичні, гуманістичні основи навчання і виховання. Формувала особистість з яскраво вираженими національними ідеалами, піднесла на новий, вищий рівень українську народну педагогіку за право народу, господаря своєї країни, землі. Козацька педагогіка і козацька система виховання, реалізовані в козацьких сім'ях, січових, козацьких і братських школах, соціальному середовищі, стали найвищим досягненням системи виховання.

Страницы: 1 2

Нове про педагогіку:

Біполярні транзистори
Біполярний транзистор – монокристал напівпровідника, в якому створені три ділянки з типами провідності, що чергуються (p-n-p або n-p-n). Середню ділянку називають базою, а крайні – колектором і еміте ...

Процес професійного самовизначення особистості в психолого-педагогічній літературі
Вибір професії, або професійне самовизначення основа самоствердження людини в суспільстві, одне з головних рішень у житті. Існують різні варіанти визначення поняття "вибору професії", однак ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com