Поняття процесу виховання засобами народної педагогіки

Педагогіка і освіта » Виховання молодших школярів засобами народної педагогіки » Поняття процесу виховання засобами народної педагогіки

Сторінка 1

Процес виховання – це цілеспрямована педагогічна взаємодія вихованця і вихователя, в ході якої в різноманітних видах діяльності здійснюється самореалізація, самоствердження вихованця, формується його особистість.

Наукою, яка займається проблемами виховання підростаючого покоління засобами народної педагогіки, є етнопедагогіка. Етнопедагогіка – це галузь знань про процес становлення молодого члена суспільства і підготовки його до життя з урахуванням норм, поглядів, звичаїв окремого народу, етносу, тобто народної педагогіки.

Народна педагогіка – це галузь педагогічного досвіду народу, яка розкриває його погляди на мету, форми, методи і засоби навчання і виховання. Автором народної педагогіки є народ. Сам термін «народна педагогіка» в науковий обіг ввели О.В. Духнович і К.Д. Ушинський.

Мета народної педагогіки – збереження духовних надбань рідного народу, виховання високо свідомих представників української нації, носіїв і творців національної культури.

Засоби народної педагогіки: рідна мова, усна народна творчість, міфологія і символіка, народне мистецтво, традиції, звичаї, обряди, народні іграшки, праця, природа, забавлянки, заклички, омовки, ритуали, урочистості і т.д.

Народна педагогіка має власну мету виховання. Метою виховання є підготовка дитини до життя та праці, навчання людяності, доброти, милосердя, злагоди, колективізму, гуманності. Слово «виховувати» має багато синонімів в народній педагогіці: навчати, колихати, годувати, бавити, доглядати. Народна педагогіка містить життєвий досвід українського народу та його погляди на всі етапи виховання дітей.

Розумове виховання – найголовніша складова частина української народної педагогіки. У народі говорили про переваги мудрої людини та радили спілкуватись із розумними людьми (Краще з мудрим загубити, чим з дурнем знайти. Нема ума, вважай каліка.). Синонімами до слова розум в народній педагогіці виступають слова глузд, толк, розсуд, тямучість. З поняттям «розум» народ пов’язує такі позитивні риси людини: розсудливість, скромність, помірність, стриманість, передбачуваність.

Вважалося: якщо хочеш мати в сім’ї виродка – дай дитині все, але позбав можливості працювати. Виродок буде готовий. Трудове виховання – основа народної педагогіки. Діти змалку пізнавали просту істину: хто не працює, той не їсть. Психологічно дітей до праці готували колискові пісні, казки, фольклор тощо.

В українській народній педагогіці поняття «мораль» межує з поняттям «духовність». Тут вживається поняття «духовно – моральне виховання». Воно охоплювало любов до рідного краю, працелюбність, людяність, самоповагу; любов до Батьківщини; любов до праці; справедливість; гуманізм, миролюбність; гостинність; вірність друзям; свободу, щастя, вільний розвиток людини; добро та щирість; правдивість, чесність; ввічливість і скромність; дружбу, товаришування, гуманізм. Велике значення як засіб морального виховання відігравали казки. Народ підкреслював важливість здійснення морального виховання з найменшого віку дитини. Тут важливе значення надається впливові на емоції і почуття дитини.

Головне завдання естетичного виховання народна педагогіка вбачала в тому, щоб навчити дітей жити за законами краси, навчити помічати прекрасне в оточуючому світі, сформувати найпростіші вміння та навички естетичної діяльності. Естетичне виховання спрямоване на формування естетичного смаку – здатності оцінювати прекрасне за загально – прийнятими законами краси. Тут слід наголосити, що естетичний смак носить як суб’єктивний, так і об’єктивний характер. Основні засоби – слово, іграшки, мовленнєвий етикет, природа, праця, побут, народна архітектура тощо.

Гострий розум народу дуже давно помітив, що міцне здоров’я позитивно впливає на працездатність, довголіття, моральні і вольові якості людини. Емпіричним шляхом народ довів, що фізичне виховання має досить позитивний вплив на розумове виховання і моральне. Це доведено на прикладах народних казкових героїв (Кирило Кожем’яка). У фізичному вихованні виділяли природні засоби: сонце, повітря, вода, відпочинок, чистота, охайність, харчування; та штучні засоби: рухливі ігри, спортивні поєдинки, плавання, розваги, свята.

Страницы: 1 2

Нове про педагогіку:

Психічна саморегуляція
Прийняті рішення виявляються передусім у керуванні своїм внутрішнім світом, тобто в саморегуляції. Неможливо справляти вплив на інших, не вміючи володіти собою. Саморегуляцію умовно поділяють на фізи ...

Отримання первісних показників сформованості творчості дітей старшого дошкільного віку
Під поняттям розвитку творчої активності дитини ми розуміємо якісні зміни в пізнавальній діяльності дітей, що відбуваються в наслідок розвитку умінь та навичок мистецької діяльності. Виходячи з полож ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com