Соціальна реабілітація дітей – вихованців проблемних сімей

Педагогіка і освіта » Зміст соціально–педагогічної діяльності з проблемними сім’ями » Соціальна реабілітація дітей – вихованців проблемних сімей

Сторінка 1

У загальних рисах принципи роботи з підлітками із проблемних сімей можна сформулювати таким чином:

- створення атмосфери довіри у взаєминах: педагог (класний керівник) - підліток;

- підключення до реабілітації підлітка всіх суб'єктів виховного процесу;

- підтримка та супровід проблемного підлітка;

- тісна взаємодія педагога (класного керівника) з проблемною сім'єю;

- постійний зв'язок із науковцями-консультантами (супервізорами).

Виховні функції в загальноосвітньому закладі виконують усі педагогічні працівники, проте основна роль забезпечення виховного процесу належить класному керівникові.

Класний керівник як педагог, який має великі можливості для впливу на розвиток особистості дитини, повинен приділяти особливу увагу проблемам гуманістичного, особистісно зорієнтованого виховання, створювати необхідні умови для формування у підлітка вищих духовних цінностей.

Для сучасної школи одним із основних чинників виховання залишається слово, особливо слово вчителя, класного керівника, монолог дорослої людини, яка знає відповіді на всі питання.

Говорячи про особистість учителя, варто зупинитись на найістотніших якостях педагога, що забезпечують ефективне моральне виховання:

повага й довіра до дітей;

професійна майстерність (учитель - джерело знань, інформації);

високий моральний авторитет;

творчий стиль діяльності;

організаторські здібності;

знання специфіки роботи з дітьми й урахування їх вікових особливостей;

широкий культурний кругозір.

Найістотнішою характеристикою вчителя-професіонала є володіння мистецтвом контакту. Його важлива умова - чуйність і душевна відкритість, готовність зрозуміти та прийняти щось нове й незвичне, побачити іншого як себе і себе як його. Не побачивши в учневі чогось цінного та цікавого, властивого тільки йому, учитель не може його виховувати, у нього немає точки опори для простого контакту з дитиною. Учитель повинен стати другом для дитини, знати її інтереси, переживати її радощі та тривоги, забувши про те, що він учитель. І тоді дитина розкриється перед ним. Учитель повинен пройнятися симпатією до вихованця, пам'ятаючи, що перед ним не просто учень, а особистість, яка має свої, притаманні лише їй індивідуальні вікові та психологічні особливості.

Ураховуючи основні компоненти педагогічної діяльності можна окреслити основні функції педагога-вихователя:

- забезпечувати оптимальні умови для всебічного й гармонійного розвитку вихованців;

- проводити цілеспрямовану роботу зі здійснення завдань національного виховання школярів у процесі навчально-виховної роботи у школі та за її межами;

- систематично вивчати індивідуальні анатомо-фізіологічні та соціально-психологічні особливості розвитку учнів свого класу;

- здійснювати організацію й виховання первинного учнівського колективу, усебічно вивчати динаміку його розвитку;

- проводити виховні та організаційні заходи зі створення оптимальних умов, які би сприяли зміцненню та збереженню здоров я учнів;

- здійснювати організаційно-виховну роботу з учнями, учителями та батьками учнів, спрямовану на формування у школярів старанності й дисциплінованості у процесі навчальної діяльності з урахуванням їх індивідуальних потенційних розумових можливостей;

- організовувати позакласну виховну роботу з учнями, сприяти залученню вихованців до діяльності позашкільних дитячих виховних закладів;

- проводити цілеспрямовану організаційно-педагогічну роботу з батьками, забезпечувати системність у формуванні психолого - педігогічної культури батьків;

- домагатись єдності вимог до вихованців з боку школи й сім ї;

Працюючи з важковиховуваними дітьми, учитель дотримується важливих принципів, які випливають із соціально-психологічних особливостей цих дітей. Це такі принципи:

- Організація дитячого колективу, який здійснював би позитивний вплив на вихованця.

- Залучення дитини до цікавої продуктивної праці.

- Опора на позитивні якості й позитивний соціальний досвід важковиховуваних дітей.

- Органічне поєднання поваги до вихованця з прийнятою системою вимог.

- Єдність і систематичність педагогічних впливів на вихованців.

- Індивідуальних підхід до вихованця.

- Гуманне ставлення до дітей з неблагополучних сімей повинно базуватись на такому педагогічному постулаті: ці діти "важкі", бо їм важко подолати ті чи інші соціальні труднощі; з іншого боку, значні відхилення важковиховуваних дітей від моральних норм поведінки - своєрідне моральне захворювання, а тому й ставлення до таких дітей має бути адекватним.

- Об єктиве ставлення до важковиховуваних.

- Педагогічний вплив здійснюється в не афективному стані педагога.

Страницы: 1 2 3

Нове про педагогіку:

Місце та значення творчих завдань для розвитку творчої діяльності
Потреби швидкого економічного оновлення господарства країни, зростання інформатизації суспільства, необхідність використання передових наукомістких технологій висувають перед школою ряд завдань, сере ...

План проведення засідань атестаційної комісії
І засідання. Жовтень 1. Розгляд заяв педагогічних працівників про проходження чергової або позачергової атестації чи відмову від неї. 2. Про розподіл обов’язків між членами атестаційної комісії. 3. З ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com