Напрямки соціально–педагогічної допомоги проблемним сім’ям

Педагогіка і освіта » Зміст соціально–педагогічної діяльності з проблемними сім’ями » Напрямки соціально–педагогічної допомоги проблемним сім’ям

Сторінка 4

- допомога сім'ї у реалізації її прав і виконанні функцій доти, поки вона не відновить свій потенціал.

На основі цих напрямків можна зробити висновок, що соціально-педагогічна робота з такою сім'єю повинна бути екстренною, тривалою і профілактичною у реабілітації сім'ї. Основою для подолання втрати і пов'язаного з ним горя є спрямування особистості на її активне подолання, тобто контролювання думок, емоцій, поведінки через терплячість і витриманість протягом тривалого часу, самостійну роботу та разом з іншими людьми над подібною проблемою, спілкування з тими, хто вже пройшов через подібне, з авторитетною людиною за її згоди. Оскільки розвиток і виховання людини можливий лише в діяльності і спілкуванні, а механізмом — зовнішні та внутрішні протиріччя, то соціально-педагогічна робота з реабілітації сім'ї після втрати повинна мати за мету захист прав сім'ї та її членів через:

1) створення протиріч, долаючи які, сім'я і окрема особистість прискорюють процес прийняття втрати і подолання її наслідків;

2) створення умов для нормальної життєдіяльності сім'ї.

Формами реабілітації соціально-педагогічної роботи з сім'єю, яка понесла втрату члена чи стосунків, і є внаслідок цього неблагополучною, є такі:

1) за кількістю сімей: групові, індивідуальні;

2) за ступенем самостійності сімей: групи взаємопідтримки, працюючи з консультантом;

3) за місцем проведення: стаціонарні, виїзні;

4) за тривалістю: постійно діючі, пульсуючі, одноразові;

5) за характером спілкування: безпосередні, опосередковані;

6) за умовами здійснення: екстрені, звичайні;

7) за змістом діяльності: навчальні, комунікативні;

8) за характером змістовного наповнення: інформаційні, практичні, інформаційно-практичні;

9) за метою: ліквідація чи компенсація втрати, профілактика вторинних стресорів;

10) за складністю побудови: прості, складні.

Методи соціально-педагогічної роботи у реабілітації неблагополучної сім'ї можна виділити на основі знання етапів подолання втрати. До них належать:

на 1 етапі: навіювання, вимоги, приклад (у бесіді, розуміючому слуханні);

на 2 етапі: приклад, заохочення, переключення, інформування, створення виховних ситуацій;

на 3 етапі: реконструкція характеру, переконання, приклад, заохочення, вимоги, аналіз; консультування;

на 4 етапі: перенавчання, консультування, вправи, самоаналіз, самооцінка.

Виявлення методів, які застосовуються на різних етапах подолання втрати дозволило зробити висновок про те, що допомога у подоланні неблагополуччя повинна поступово зменшуватися, змінювати свій зміст, тобто бути субсидіарною. В екстреній ситуації застосовується допомога, яка спрямована па подолання розгубленості, коли людина некритично ставиться до подій та впливів навколишнього, а тривала реабілітація вимагає спільних зусиль педагога і вихованців, з поступовим зменшенням допомоги і збільшенням активності людини, застосуванням заохочень.

Соціально-педагогічна робота з сім'ями хворих на алкоголізм і наркоманію

Особливість пияцтва та алкоголізму як адиктивної поведінки в тому, що ці явища виступають каталізатором, що спричиняє прояв інших видів соціальних відхилень: злочинності, адміністративних порушень, соціального паразитизму, самогубств, аморальної поведінки. Певна частина злочинів відбувається з метою отримання засобів для одержання спиртних напоїв. З іншого боку, особи, які знаходяться у стані сп'яніння, нерідко самі стають жертвами злочинців. Аморальна поведінка, пов'язана з анти-суспільними вчинками людей, які втрачають людську гідність, є незмінним супутником сп'яніння та захворювання на алкоголізм.

Під наркоманією розуміється вживання наркотиків чи схожих з ними речовин без медичних вказівок. Виникає потяг до наркотиків, явища абстиненції (наркотичного голоду), що веде до тяжких душевних та фізичних страждань, бажання частіше їх приймати та збільшувати дози. Все це свідчить про захворювання наркоманією, яка робить хворого рабом своєї звички. Незворотніми наслідками є інвалідність, розумова неповноцінність та висока смертність. Головна небезпека наркоманії — не стільки в спричиненні фізіологічної шкоди особі, яка вживає наркотики, скільки в наступній деградації особистості, яка виникає в 10-20 разів швидше, ніж при алкоголізмі. Наркомани перестають цікавитись своєю роботою, а то й зовсім кидають її, ослаблюють зв'язки з друзями, виникають ускладнення в сім'ї, розвиваються егоїстичні риси характеру, лицемірство, брехливість - головне "я" та придбання наркотиків. Це ще більш прискорює деградацію особистості, появу психозів, серед наркоманів високий процент самогубств, не кажучи вже про нещасні випадки, пов'язані із передозуванням наркотиків.

Страницы: 1 2 3 4 5

Нове про педагогіку:

Фактори, які впливають на розвиток фізичних якостей у дітей дошкільного віку
Розвиток рухових якостей обумовлений біологічними і соціальними чинниками. Природне біологічне зростання організму супроводжується збільшенням рухових можливостей дитини. При цьому розвиток його мото ...

Критерії педагогічної майстерності і передумови підвищення ефективності діяльності тренера
Тренер зможе виконувати свої функції в педагогічній системі, тільки володіючи професійними знаннями, уміннями і навичками, а також визначеними властивостями особистості. Загальними ознаками професіон ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com