Розробка методики дослідження професійного самовизначення учнів педагогічного ліцею

Педагогіка і освіта » Професійне самовизначення учнів педагогічного ліцею технологічного профілю » Розробка методики дослідження професійного самовизначення учнів педагогічного ліцею

Сторінка 2

Ще однією методикою є пізнання інтересів учнів за допомогою карти інтересів. Тому що, інтерес – це пізнавальна форма спрямованості на предмет. Генетично в її основі покладено безумовний орієнтовний рефлекс, пов’язаний з емоціями, але у людини інтереси розвиваються завжди на базі умовного рефлексу другої сигнальної системи та у комплексі становлять допитливість.

Щукіна Г.І. виділяє три рівні інтересів: високий, середній, низький. Пізнавальний інтерес виступає як цінніший мотив діяльності школярів, і це найістотніший його прояв.

Серед багатьох методичних спроб виявити наявність та предметне спрямування пізнавальних інтересів учнів отримали широке розповсюдження анкети різноманітного характеру.

Анкета – основний метод соціологічного дослідження; вона використовується, наприклад, при вивченні загальної думки, тобто думки різних соціальних груп. Анкета може бути застосована і при дослідженні інтересів молоді до обраної професії, при встановленні кореляції між професією та прагненням молоді.

Позитивна сторона цього методу – отримання масового матеріалу, на основі якого можна встановити різні кореляції – між пізнавальними інтересами та відношенням до вчення, до школи, до вчителя, між інтересами та загальною активністю і т.д.

Тому для дослідження пізнавальних інтересів у зв’язку з задачами профорієнтації використовується карта інтересів.

Для проведення дослідження потрібна карта інтересів – запитальник, який складається з 144 питань, які відображають спрямованість інтересів у 24 сферах діяльності та аркуш відповідей, який являє собою матрицю з шести рядків та двадцяти дев’яти стовпчиків. Кожний стовпчик відповідає одній сфері інтересів: фізика, математика, хімія, астрономія, біологія, медицина, сільське господарство, лісне господарство, філологія, журналістика, історія, мистецтво, геологія, географія, громадські роботи, право, транспорт, педагогіка, робітничі спеціальності, сфера обслуговування, будівництво, легка промисловість, техніка електротехніка.

Заповнення бланку відповідей виконується індивідуально або в групі. Для цього випробуваному учню пропонується перелік запитань для визначення провідних інтересів. Перед тим як відповісти на кожне питання, необхідно подумати та надати як можна точну відповідь. Якщо питання дуже подобається, тоді у клітинці відповіді можна поставити "++", якщо просто подобається – "+", якщо маєте сумнів або не знаєте – 0, якщо не подобається – " - ", і якщо зовсім не подобається – " -- ". Час на заповнення відповідей не обмежений.

Після заповнення аркушу відповідей в кожному з стовпчиків підраховується кількість позитивних відповідей.

Аналізуючи отримані результати, необхідно виділити ті сфери, які містять найбільшу кількість позитивних відповідей. Якщо серед них з’явиться декілька сфер з однаковим числом позитивних відповідей, то слід враховувати, що більш вираженими інтересами відповідають з них ті, які містять найменшу кількість негативних відповідей. В оцінці спрямованості інтересів слід, перш за все, враховувати сфери з найбільшою кількістю позитивних відповідей, але необхідно звернути увагу також на сфери з найбільшою кількістю негативних відповідей, які відкинуті оптантом. Оцінка степені вираженості інтересів має п’ять градацій:

вища степінь негативності – від -12 до -6;

інтерес негативний – від -5 до -1;

інтерес виражений слабо – від +1 до +4;

має виражений інтерес – від +5 до +7;

яскраво виражений інтерес – від +8 до +12.

Вибір методів проведення профорієнтаційної роботи для занять залежить від навчальних, виховних та профорієнтаційних задач, змісту та характеру вивчаємого матеріалу, вікових особливостей учнів та рівня їх профорієнтаційної готовності.

До цих методів можна віднести:

профорієнтаційну бесіду;

демонстрацію об’єктів;

наглядні методи – екскурсії;

зустрічі з фахівцями;

конкурси;

пояснення;

розповіді.

1. Профорієнтаційна бесіда.

Один з методів, який використовували ми для дослідження професійного самовизначення учнів педагогічного ліцею є найбільш розповсюдженим – це профорієнтаційна бесіда.

Бесіда завжди повинна бути логічно пов’язаною з матеріалом, який вивчається. Готувати її потрібно заздалегідь. У ході бесіди необхідно розкрити залежність між знаннями, які отримуються у школі (ліцеї) та успішною роботою за професією у майбутньому. Тобто чим більше учень буде мати інтересів, всебічно буде розвиватись, тим більше у нього можливостей у подальшому житті.

При проведенні бесіди про конкретну професію доцільно використовувати технічні засоби навчання (мультимедійна дошка, телебачення, комп’ютер), а також професіограму цієї професії, яка виконана у вигляді розмальованого стенда, або слайда. Розкривати зміст даної професії зручно разом з професіограмою.

Страницы: 1 2 3 4

Нове про педагогіку:

Пізнавальні завдання як засіб розвитку когнітивних процесів учнів
Пізнавальним завданням вважається вид доручення вчителя учневі, в якому міститься вимога виконати певні теоретичні або практичні дії, спрямовані на опанування певними елементами змісту освіти. Розвит ...

Сучасні підходи до розвитку, навчання і виховання дітей з комплексними порушеннями
Спеціальна педагогіка як складова педагогіки, в колі проблематики якої — педагогічне дослідження й різноманітна педагогічна допомога особам, у тому числі дітям, котрі мають певні фізичні та ментальні ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com