Розробка методики дослідження професійного самовизначення учнів педагогічного ліцею

Педагогіка і освіта » Професійне самовизначення учнів педагогічного ліцею технологічного профілю » Розробка методики дослідження професійного самовизначення учнів педагогічного ліцею

Сторінка 1

Під методами професійної орієнтації учнів розуміють способи сумісної діяльності вчителя та учнів, які забезпечують підготовку школярів до свідомого професійного самовизначення. Від застосованих методів у значній степені залежить ефективність професійної орієнтації.

Для визначення рівня професійного самовизначення учнів існує низка методик, за допомогою яких учні зможуть знайти себе у світі професій. Це такі методики:

- диференційно-діагностичний опитувач (ДДО);

- анкета "Орієнтація"

- карта інтересів.

Диференційно-діагностичний опитувач (ДДО) - дана методика призначена для відбору на різні типи професій у відповідності до класифікації типів професії Е.А.Климова:

- людина-знак;

- людина-техніка;

- людина-художній образ;

- людина-людина;

- людина-природа .

Цю методику можна використовувати при профорієнтації підлітків та дорослих. Тому вона нам підходить. Зміст методики полягає в наступному: випробуваний учень повинен в кожній з 20 пар запропонованих видів діяльності обрати тільки один вид та у відповідній клітинці аркушу відповідей зробити помітку "+".

Аркуш відповідей зроблено таким чином, щоб можна було підрахувати кількість значків "+" у кожному з 5-ти стовпчиків. Кожен з 5-ти стовпчиків відповідає певному типу професії. Випробуваному учню рекомендовано обрати той тип професії, який отримав максимальну кількість значків "+".

Назви типів професій за стовпчиками:

1. "Людина-природа" - всі професії, які пов’язані з рослинництвом, тваринництвом та лісним господарством.

2. "Людина-техніка" - всі технічні професії.

3. "Людина-людина" - всі професії, які пов’язані з обслуговуванням людей, зі спілкуванням.

4. "Людина-знак" - всі професії, які пов’язані з розрахунками, цифровими та літерними знаками, в тому числі й музикальні спеціальності.

5. "Людина-художній образ" - всі творчі професії.

Час виконання не обмежується. Хоча учнів необхідно попереджувати про те, що над питаннями не слід довго затримуватися та зазвичай на виконання завдання потребується 20-30 хвилин. Можливо використання методики індивідуальне та у групі. Експериментатор може зачитувати питання групі випробуваних учнів, як це робили ми під час проведення опитування, але в цьому випадку обмежується час відповіді. Такий спосіб застосовується, коли експериментатор повинен працювати в обмеженому інтервалі часу.

Ще однією складовою для визначення професійного самовизначення учнів технологічного класу була анкета "Орієнтація" - для визначення самооцінки учнівських інтересів і здібностей. Згідно цієї анкети подані вислови і навпроти кожного вислову необхідно закреслити цифру, яка відповідає степені здібності учня до цього виду діяльності:

зовсім ні;

мабуть, так;

правильно, вірно;

цілком правильно.

При обробці результатів судження, які характеризують різні види професійної діяльності, об’єднані у сім груп, по п’ять суджень у кожному. У кожній групі з п’ять суджень необхідно підрахувати сумарну кількість балів, які обрав учень та записати цю суму у рамці праворуч від відповідної групи суджень. Сумарна оцінка у кожній групі може складати від 0 до 15 балів. У залежності від того, в якій групі учень набрав максимальний сумарний бал, визначається найбільша схильність або здібність до відповідного типу або класу професії.

Перші п’ять груп суджень, які позначені цифрами від 1 до 5, характеризують п’ять типів професій, які розділені за ознакою "предмету праці":

людина-людина;

людина-техніка;

людина-знак;

людина-художній образ;

людина-природа.

Останні дві групи суджень, позначені буквами А та Б, відповідають двом класам професій, які розділені за ознакою "характер праці":

А – виконавчі;

Б – творчі.

Дізнавшись координати професійних переваг, можна знайти найбільш підходящу для учня професійну групу. З початку визначається:

1) до якого з п’яти типів професій (1,2,3,4 або 5) учень у найбільшій степені схильний чи здатний;

2) визначається перевага схильності чи здібності до одного з двох класів професій (А чи Б).

Якщо схильності містяться в тій же групі професій, що і здібності, то це свідчить про те, що подобається цьому учню робити саме те, що він уміє робити.

3) у випадку коли найбільш привабливим для учня тип професії не співпадає з характером діяльності, яку учень може робити краще за все, тоді необхідно обрати, чому слід віддати перевагу у процесі вибору професії – схильностям (Хочу) або здібностям (Можу);

4) якщо учню подобається якийсь вид діяльності, тоді він займається ним протягом великого проміжку часу, витрачаючи на нього більше зусиль, тому відповідні здібності можуть розвиватися та вдосконалюватися. Але можливо і навпаки. Якщо учень має виражені здібності до будь-якого виду діяльності, тоді він краще з ними справляється та має більше задоволення, коли ним займається. Саме тому, даний вид діяльності стає для нього більш привабливим.

Страницы: 1 2 3 4

Нове про педагогіку:

Категорія визначеності-невизначеності
В багатьох західноєвропейських і деяких східних мовах система іменника характеризується категорією визначеності-невизначеності. Ця категорія має своє морфологічне оформлення. Найчастіше вона буває ви ...

Вибір та оптимальне поєднання форм і методів екологічної освіти на уроках курсу «Я і Україна» у 2 класі
Формуючи елементарні екологічні знання та уміння школярів, ми намагалися відібрати та оптимально поєднати різні форми, методи, засоби навчання так, щоб після закінчення нашого експерименту досягти хо ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com