Професійне самовизначення, як педагогічна проблема

Сторінка 7

Типи особистості вченого, виділені Г. Селье:

1. "Делатели", які підрозділяються на:

а) "збиральників фактів" (звичайно вони начисто позбавлені уяви, але їх праця корисна для інших вчених);

б) "удосконалювачів" (постійно намагаються "поліпшити" апаратуру й методи дослідження, вони досить оригінальні й захоплені своєю роботою).

2. "Думатели" підрозділяються на:

а) "книжкових хробаків" (чиста форма теоретика, власника енциклопедичними пізнаннями, звичайно безжалісні на іспитах, які використовують в основному для демонстрації своїх пізнань);

б) "класифікаторів" (на відміну від "збирача фактів" прагнуть вибудувати із цих фактів систему);

в) "аналітиків" (намагаються докопатися до "першооснови", але часто забувають як знову "зібрати" речі й досліджувані об’єкти, тільки що розібрані на складові).

3. "Чувствователи" підрозділяються на:

а) "великих босів" (головна мета - успіх заради успіху, у тому числі й у науці; люблять працювати в "співавторстві", уміють "натискати на важелі" і перекладати свою роботу на інших; звичайно постійно беруть участь у застіллях "із сильними миру цього" і засідають у різних комісіях);

б) "клопотунів" (прагнуть зробити усе швидше; часто вони не люблять Природу, а "лише насилують її");

в) людей типу "риб'яча кров" (демонстративно незворушні скептики, епітафією кінця їх професійного шляху могла б служити напис: "Ні досягнень, ні спроб, ні помилок");

г) "висушених лабораторних дам" (різкі, недружелюбні, владні й позбавлені уяви жіночі двійники "риб'ячої крові");

д) "самолюбователей" (втілення чистого егоцентризму, що перебувають у постійному захваті від своїх талантів і готові на будь-які жертви для їхньої реалізації);

е) "агресивних суперечників" (у школі вони були "розумними багатознаними", а в науці - це небезпечний різновид "самолюбователя");

є) "першорядних акул" (головна їх ціль - вставити своє прізвище в можливо більше число публікацій);

ж) "святих" (це воістину Лицарі Добра й Справедливості, але нерідко їх "самозневажливий альтруїзм" перешкоджає успіхам у науці, хоча в практиці вони могли б виявитися досить корисними працівниками);

з) "священника" (це митецька святенницька імітація справді "святого" типу);

и) "добрячков" (у школі це звичайно мазунчики вчителя, але їх "прісна безвинність, повна відсутність уяви й ініціативи роблять їхніми непридатними для творчого наукового дослідження".

4. "Ідеальні" типи:

а) "Фаусти - ідеальні вчителі й керівники";

б) "фамулуси" - ідеальні учні й співробітники (на відміну від Фаустів у них усе ще попереду).

При цьому сам Г. Селье відзначає, що "ідеали створюються не для того, щоб їх досягати, а для того, щоб указувати шлях".

Представлені вище варіанти "просторів" самовизначення й виборів дозволять розглядати професійні вибори, що не тільки традиційно розуміються (наприклад, вибір "от цієї", даної професії або місця роботи), але й вибір того, якою людина прагне стати в ході своєї трудової діяльності, заради чого взагалі на загал варто трудитися.

Слід відмітити, що простори самовизначення можуть бути як суб'єктивними (представленими у свідомості даного людини), так і загальноприйнятими або об'єктивними (як реально існуючі можливості виборів, усвідомлювані різними людьми).

Проблема професійного консультування полягає ще й у тому, щоб зробити предметом спільного обговорення й суб’єктивні простори, виділювані й "бажані", що й реально існують простори професійних виборів, які людина спочатку може й не усвідомлювати (або не ухвалювати як значимі для себе).

У сучасному суспільстві актуально й гостро постає проблема конкретної психологічної допомоги людям у їхньому професійнім самовизначенні. Завдання профконсультантів у цій ситуації полягає в тому, щоб дати людині психологічні засоби дозволу його особистісних проблем, пов’язаних із професійним самовизначенням. Вони можуть на основі діагностики цих психологічних проблем допомогти людині в здійсненні професійного вибору, або забезпечити передумови до здійснення цього вибору в майбутньому.

Страницы: 2 3 4 5 6 7 8 9

Нове про педагогіку:

Методика вивчення тригонометричних функцій в старшій школі
У відповідності до програм 12-ти річної школи тема «Тригонометричні функції» в курсі алгебри і початків аналізу в старшій школі вивчається як друга у 10 класі. Під час вивчення теми «Тригонометричні ...

Мета і задачі виробничої практики студентів бакалаврів
Метою практики є поглиблення і закріплення знань з дисциплін, які одержав студент в університеті, а також набуття практичних навиків роботи на посадах економіста різних підрозділів банку, вивчення, у ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com