Професійне самовизначення, як педагогічна проблема

Сторінка 5

Старшокласники на відміну від підлітків відчувають потребу в самооцінці, хоча об'єктивно до неї не готові.

Внутрішня потреба в самооцінці - застава успішного її формування при відповідних умовах.

У старшокласників самооцінка служить двом цілям:

- самовихованню;

- прогнозуванню майбутньої професії.

Вибираючи професію старші школярі в більшості випадків орієнтуються на рівень виразності в собі, в першу чергу, морально-вольових, інтелектуальних і тільки потім організаторських якостей.

Для старшокласників - випускників вибір професії - серйозний крок. Але проблема в тому, що вони слабко орієнтуються в наукових основах професійного самовизначення.

У більшості юнаків і дівчат не вистачає загальних знань особистості, їм важко розібратися у своїх інтересах, здібностях, якостях і рисах характеру. Їхня уява про особистість часто залишається на рівні життєвих, побутових суджень. Усе це надає право затверджувати, що психологічна освіта як умова формування об’єктивної самооцінки, як умова правильного вибору професії дуже потрібна нашим старшокласникам.

Адекватна самооцінка доступна незначному числу учнів. В основному вони схильні або до переоцінки себе, або до недооцінки. При переоцінці рівень домагань нижче наявних можливостей. Зроблений на такій основі вибір професії зрештою приводить до розчарування.

Занижена самооцінка також несприятливо позначається на виборі професії й на розвитку особистості.

Е.А.Климов зазначає 3 рівня адекватності самооцінки:

- високий рівень властивий тим учням, у яких самооцінка інтересів, здібностей, особистих якостей повністю збігається з оцінкою вчителів і батьків.

Це підтверджується діяльністю з досягнутими успіхами учня в різних видах занять.

- середній рівень спостерігається в тому випадку, коли учні частково переоцінюють або недооцінюють свої можливості в порівнянні з оцінкою дорослих.

Професію школярі вибирають на основі пізнавального інтересу до шкільних предметів без обліку своєї придатності.

- низький рівень має місце тоді, коли помітна різка переоцінка або недооцінка своїх інтересів, здібностей, особистих якостей у порівнянні з оцінкою вчителів, батьків.

По суті, вибір професії на даному рівні самооцінки відбувається необґрунтовано.

Самооцінка як феномен самопізнання не дається людині від природи. Вона формується в процесі розвитку особистості й має різний ступінь об'єктивності й повноти. Формування самооцінки, її повноти й адекватності - одне із завдань професійної орієнтації.

В 9-11 класах предметом уваги учнів повинні бути професійно значимі якості. Необхідно практикувати в школі активні форми й методи роботи, які підвищили б рівень знань і уявлень учнів про особистість, про те, що таке здібності, інтереси, потреби, темперамент, риси характеру.

Озброєння учнів необхідним обсягом профорієнтаційних знань, активізація інтересу до вивчення й розумінню людини як суб'єкта праці, самопізнанню й перевірці своїх можливостей - усе це буде сприяти формуванню об'єктивної самооцінки.

Поляков В.А. виділяє групи задач професійного самовизначення:

інформаційно-довідкові, просвітницькі;

діагностичні, за допомогою самопізнання;

морально-емоційна підтримка;

допомога у виборі, прийнятті рішення.

Головна (ідеальна) мета професійного самовизначення – поступово сформувати у суб’єкта внутрішню готовність самостійно та пізнано планувати, корегувати та реалізовувати перспективи свого розвитку (професійного, життєвого, особистісного).

Ідеальною ця мета названа тому, що досягти її вдається дуже рідко, але ідеали, як відомо, існують не для того, щоб їх досягати, а для того, щоб вказувати напрям своїх стрімлень. Поступово формування означає, що швидко такі складні питання не вирішуються.

Профконсультація пропонує не тільки традиційне "планування" , але й своєчасне корегування своїх планів. Реалізація професійних перспектив пропонує хоча б моральне одухотворення суб’єкта для перших кроків на шляху до своєї мети, а також початковий контроль за успіхом цих кроків.

Професійний розвиток повинен обов’язково розглядатися в контексті всього життя і в контексті особистого становлення.

Для теорії й практики професійного самовизначення важливо виділити ті "простори вибору", у яких нерідко виявляються люди, що самовизначаються, які не завжди самі можуть усвідомлювати "що" і "із чого" вони взагалі вибирають.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Нове про педагогіку:

Жанрові риси філософсько-релігійної драми у п’єсі П. Кальдерона "Життя - це сон"
Кальдерон - одна з центральних фігур у європейській художній культурі XVII століття. Він був видатним сином великого століття, в якому завершився Ренесанс і розвивалося бароко. XVII століття було сво ...

Поняття мовної діяльності
Мова — система словесних знаків, які використовуються як форма існування, засіб засвоєння і передавання суспільно-історичного досвіду людства. Мова виконує ряд функцій: Позначення – кожне слово, прип ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com