Професійне самовизначення, як педагогічна проблема

Сторінка 4

8) Схильності проявляються й формуються в діяльності.

Свідомо включаючись у різні види діяльності, людина може міняти свої захоплення, а значить і напрямки. Для старшокласника це важливо.

Пізнання самого себе йде через порівняння себе з іншими людьми, шляхом усвідомлення своїх можливостей, досягнень і порівняння їх з успіхами й досягненнями оточуючих людей. Пізнаючи себе, ми одночасно пізнаємо іншу людину. Знання інших людей допомагає самопізнанню.

Самопізнання - одна з необхідних умов здійснення особистісного підходу до вибору професії.

Процес порівняння - основа не тільки пізнання світу, але й пізнання самого себе. Пізнаючи через порівняння якості іншої людину, ми одержуємо матеріал, необхідний для вироблення власної оцінки.

Для кращого пізнання світу й самого себе, людина повинна докладати активних зусиль. Удосконалювання самого себе починається із процесу самопізнання. Не можна стати краще, не знаючи, які якості характеру треба виховати, а які - зжити. Без самопізнання не можна правильно намітити програму самовиховання й саморозвитку, важко вибрати роботу по душі.

Вимоги людини до себе, самовиховання, залежать від вимог і перспектив суспільства, у якому вона живе. Вимоги суспільства - одне з найважливіших спонукань самопізнання й самовиховання. Виникнення потреби в знанні власних особливостей, інтересу до себе й міркувань про себе є характерною рисою дорослої дитини.

Климов Е.А. зазначає, що "самовизначення" співвідноситься з такими модними нині поняттями, як самоактуалізація, самореалізація, самоздійснення, самотрансценденція, самосвідомість.

Він виділяє два рівні професійного самовизначення:

1) гностичний (перебудова свідомості й самосвідомості);

2) практичний рівень (реальні зміни соціального статусу людини).

Самовизначення припускає не тільки "самореалізацію", але й розширення своїх споконвічних можливостей - "самотрансценденцію" (по В. Франклу): "…повноцінність людського життя визначається через його трансцендентність, тобто здатність "виходити за рамки самого себе", а головне - в умінні людини знаходити нові змісти в конкретній справі й у всьому своєму житті". Таким чином, саме суть визначає сутність самовизначення, самоздійснення й самотрансценденції.

Усе це дозволяє нам визначити сутність професійного самовизначення як пошук знаходження особистісного змісту в обраній, засвоюваній і вже виконаній трудовій діяльності, а також – знаходження змісту в самому процесі самовизначення.

При більш творчому підході до свого життя сама суть створюється людиною заново. Саме в цьому випадку людина перетворюється в справжнього суб’єкта самовизначення, а не просто виступає як провідник якихось "вищих" сутностей.

Згідно до професійного самовизначення В. Франкл виділяв узагальнену суть: пошук такої професії й роботи, яка давала б можливість одержувати заробіток (суспільну оцінку праці) по справедливості, тобто відповідно до витрачених зусиль (або відповідно до внеску людини в суспільство).

Більш важливим стає не сама праця, а можливість перерозподілу благ, результатів цієї праці. Але знецінена праця породжує вже чисто психологічні проблеми, пов'язані з відношенням до праці й плануванням свого розвитку як справжнього трудівника або як "завзятливого" ледаря-визискувача .

В.А. Поляков у своїй відомій книзі "Технологія кар'єри" виділяв дві головні цілі при побудові "успішної" кар’єри: перша - "добитися високого положення в суспільстві", і друга - добитися "високого доходу".

Звичайно, елітарні орієнтації в професійному самовизначенні припускають не тільки "престиж" і "високий заробіток", але й дійсно творчої побудови у своєму житті, орієнтацію на вищі людські ідеали й цінності. Проблема лише в тому, як розібратися, де справжні цінності, а де уявні, де еліта, а де - псевдоеліта.

Самооцінка, як і будь-який психічний утвір, формується за життя, і розглядати її потрібно у віковому аспекті.

Саме слово "самооцінка" допомагає нам зрозуміти його значення.

У професійному самовизначенні особистості самооцінка - оцінка, яку людина дає самому собі, своїм можливостям, що відповідають або не відповідним до специфіки професії.

Об'єктивно й повно оцінити себе старшокласники не в змозі. У їх самооцінці немає єдиної тенденції: одні схильні переоцінювати себе, інші навпаки. Тому не праві ті, хто вважає, що старшокласники тільки переоцінюють себе, а також ті, хто допомагає, що вони себе недооцінюють. Їм властиво й перше, і друге.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Нове про педагогіку:

Класифікація методів
Найменше розроблене в проблемі методів питання про наукову їх класифікацію. Щодо цього у педагогів і методистів немає єдиного підходу. Одні з них визначають методи за характером пізнавальної діяльнос ...

Загальна характеристика аудіювання як виду мовленнєвої діяльності
Аудіювання – це рецептивний вид мовленнєвої діяльності, який забезпечує розуміння того, що сприймається на слух, і належить до усної форми мовлення. Аудіювання є активним процесом, який здійснюється ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com