Професійне самовизначення, як педагогічна проблема

Сторінка 2

Професійне і особистісне самовизначення мають дуже багато загального, а у вищих своїх проявах вони майже зливаються.

Климов Е.А. виділяє дві принципові відмінності між професійним і особистісним самовизначенням:

1. Професійне самовизначення - більш конкретне, його простіше оформити офіційно (одержати диплом і т.п.); особистісне самовизначення - це більш складне поняття (диплом "на особистість", принаймні психічно здоровішим людям, поки ще не видають).

Виникнення професійного самовизначення охоплює старший шкільний вік, але до нього є наступні етапи:

первинний вибір професії (характерний для учнів молодшого шкільного віку);

малодіференційовані уяви про світ професій, ситуативна уява про внутрішні ресурси, необхідні для даного роду професії, нестійкість професійних намірів.

Професійна освіта – здійснюється після отримання шкільної освіти для освоєння вибраної професії.

2. Професійне самовизначення більше залежить від зовнішніх (сприятливих) умов, а особистісне самовизначення - від самої людини, більше того, часто саме складні умови дозволяють комусь виявити себе по-справжньому. Правда, і в благополучні епохи, повні "спокус" і так званого "щастя" із застиглими посмішками (коли всім "покладено" бути щасливими), все-таки є люди, які шукають для себе рішення якихось особливих, незрозумілих проблем, для яких найстрашніше - це радість "чавкаючи від щастя" маси. Для таких людей благополучна епоха перетворюється в найстрашніше катування, і вони самі створюють для себе додаткові складності, тобто умови для справді особистісного саморозвитку.

У пору юності все визначніше та чіткіше складається індивідуальний вигляд кожного парубка, усе ясніше виступають ті його індивідуальні особливості, які у своїй сукупності визначають склад його особистості.

Старшокласники суттєво відрізняються один від одного не тільки за темпераментом та за характером, але й за своїми здібностями, потребами, прагненнями і інтересами, різними ступенями самосвідомості.

Індивідуальні особливості проявляються й у виборі життєвого шляху. Вибір професії та оволодіння нею починається із професійного самовизначення. На цьому етапі учні повинні вже цілком реально сформувати для себе завдання вибору майбутньої сфери діяльності з обліком наявних психологічних та психофізіологічних ресурсів. У цей час в учнів формуються відносини до певних професій, здійснюється вибір навчальних предметів у співвідношенні до обраної професії.

Згідно, І. Кону, професійне самовизначення людини починається далеко в його дитинстві, коли в дитячій грі, дитина приймає на собі різні професійні ролі, і застосовує пов’язані з дані за цією професією якості та поведінку. І закінчується в ранній юності, коли вже необхідно ухвалити рішення, яке вплине на все подальше життя людини.

Експериментальне вивчення значимості мотивів навчальної діяльності й професійного вибору підлітків у визначальні значення в навчальній діяльності отримують мотиви самовизначення й загальнопрактичні, у виборі професії - мотивація "на себе". Причому мотивація, що домінує, у виборі професії в юнаків не піддається зміні з віком. У дівчат відбувається перехід від мотивації від суспільних потреб до загальної мотивації на професію.

Професійний вибір, на відміну від професійного самовизначення (по Є.І. Головахє), - "це рішення, що торкається лише найближчої життєвої перспективи школяра", який може бути здійснений "як з обліком, так і без обліку віддалених наслідків ухваленого рішення" і "в останньому випадку вибір професії як достатньо конкретний життєвий план не буде опосередкований віддаленими життєвими цілями".

Дж. Сьюпер вважає, що протягом життя (кар’єри) людина змушена робити безліч виборів (сама кар'єра розглядається як "вибори, що чергуються").

Виявлення особливостей прояву принципу детермінізму в процесі самовизначення припускає аналіз двох систем. З одного боку, це особистість як найскладніша саморегулююча система, з іншого боку - система суспільного орієнтування молоді в розв'язку питання про свідомий вибір професії. Дана система містить у собі цілеспрямований вплив школи, родини, громадських організацій, літератури, мистецтва на мотиви вибору професії.

Така сукупність засобів професійної орієнтації покликано забезпечити розв'язок завдань професійної освіти й консультування учнів, пробудження професійного інтересу й схильностей, безпосередньої допомоги в працевлаштуванні й подоланні труднощів етапу професійної адаптації.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Нове про педагогіку:

Управління освітою
Для України з розгалуженою мережею вищих навчальних закладів державної і недержавної форм власності характерне управління галуззю освіти, що поєднує як елементи централізованої, так і децентралізован ...

Комп’ютеризація у навчальному процесі. Значення комп’ютерів у школі
Так, комп’ютеризація усього світу – це дуже добре. Але, навіщо ходити так далеко? Якщо можна з впевненістю сказати, що найголовніше місце, де найпотрібніший комп’ютер – це освіта. Бо, як люди вчаться ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com