Педагогічні умови ефективного використання професійно орієнтованого матеріалу на уроках у початкових класах

Педагогіка і освіта » Педагогічні умови ефективності професійної орієнтації молодших школярів » Педагогічні умови ефективного використання професійно орієнтованого матеріалу на уроках у початкових класах

Сторінка 5

Опрацьовуючи тему "Технічні конструкції. Виготовлення моделі парашута." школярі дізналися багато про машинобудування нашої країни, ознайомилися з літаючими технічними конструкціями, їх видами. Деяка інформація була надто детальною, але не розкривала змісту виучуваного профорієнтаційного матеріалу. Не було завдань та профорієнтаційних ігор, матеріалів художньої літератури, які значно вплинули б на емоційне сприйняття інформації, систематизацію отриманих знань. Використовувалася не достатньо та не послідовно розміщена на класній дошці наочність профорієнтаційного змісту, що більше ніж відповідала темі уроку.

Цікавим було опрацювання теми "Умовні знаки передачі інформації. Виготовлення гри «Рухомі ноти»" школярі розширили свої знання про умовні знаки передачі інформації, про професії музичного спрямування, ознайомилися із історією виникнення нотного стану. Вивчення нового матеріалу вчитель розпочала із розповіді легенди про отримання Україною від Бога такого дару як пісня, що значно підвищило інтерес учнів до теми уроку, зворушило навчальну активність. Після ознайомлення учнів із професіями музиканта та окремими її різновидами, композитора, співака вчитель намагалась зосередити увагу дітей на тому, що їм сподобалось, а що ні в цих професіях. Доцільним було б звернути увагу учнів на професійні якості особистості, яких вимагають ці професії від людини. Можна було б використання на етапі закріплення гру « Кому належить?», із застосуванням зображень інструментів, знарядь цих професій.

Ми вважаємо, що також важливим у дослідженні даної проблеми є спостереження позакласних виховних заходів на профорієнтаційні теми, оскільки вони є важливим виховним елементом профорієнтаційної роботи з молодшими школярами. Під час ознайомлення із станом проблеми профорієнтації в практиці початкової школи ми спостерігали такі виховні заходи: засідання джентльмен клубу на тему: "Всі професії важливі" та свято "Цікавий світ професій".

Слід відзначити, що ці форми роботи були перенасиченими назвами професій, різноманітною інформацією про них. Під час спостереження цих програм відчувався різкий поділ на «престижні» та «непрестижні» професії. Але зауважимо, що загалом вони сприяли розвиткові трудової активності молодших школярів, вихованню поваги до праці людей, емоційному та почуттєвому задоволенню від побаченого. Організаторам вдалося донести до свідомості дітей те, що добробут нашої країни і всіх громадян буде примножується працею. Була досягнута основна мета цих заходів: розширити та закріпити знання учнів про важливі професії, трудові дії та знаряддя праці.

Спираючись на вищезазначене, критерії трудової вихованості молодших школярів та класифікацій професій Е.А. Клімова ми визначили такі критерії оцінювання, як:

сформованість уявлень про світ професій;

орієнтація в атрибутах, засобах та предметах праці представників різних професій;

розуміння кваліфікаційних якостей фахівців різного професійного середовище;

працьовитість, дисциплінованість, відповідальність за результати праці.

Відповідно до критеріїв ми визначили такі рівні оцінювання знань ─ “високий рівень ”, “середній рівень ”,“низький рівень ”.

Щоб виявити ставлення учнів до професій, фактори впливу на майбутній вибір фаху та інтереси до певних професій, нами було проведено анкетування.

Анкета включала наступні запитання:

1. Ким ти хочеш бути?

1.Хто тобі про цю професію розповідав?

3.Які книги ти прочитав, щоб більше дізнатися про цю професію?

4.Про які професії ти хотів би дізнатися?

Як засвідчили результати анкетного опитування учнів початкової школи, більшість опитаних дівчат хочуть бути співачками, танцюристами, меншість віддає перевагу таким професіям, як балерина, художник, вчитель. Серед хлопців більшість відповіла, що мріє про професію далекобійника, міліціонера, офіціанта, менша частина віддала перевагу професіям музиканта, лікаря, художника. Більше дізнатися хочуть учні про такі професії, як танцюрист, художник, шофер, міліціонер, стюардеса, банкір, пожежник, лікар. Троє із опитаних учнів не хочу дізнатися більше ні про яку професію.

Результати також засвідчили, що основним джерелом отримання знань про професії для опитаних учнів є батьки ─ 42%, та перегляд кінофільмів ─ 33%, 9% учнів зазначили, що потрібну інформацію отримали із підручника трудове навчання, решта не вказали з якого інформаційного джерела дізналися про цю професію. На питання «Які книги ти прочитав, щоб дізнатися про цю професіє?» 6 із 45 учнів відповіли, що це книга «Лікар Айболит», інші 9 не зазначили жодної. Це свідчить про недостатнє використання вчителями художніх творів, як джерела отримання уявлень про професії та недостатню наявність доступної для учнів літератури профорієнтаційного змісту.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Нове про педагогіку:

Зразок розповіді за картиною Т. Н. Яблонської "Хліб"
Перед нами картина Тетяни Нілівни Яблонської "Хліб". В ній розповідається про те, як з настанням жнив, коли дозріває зерно, всі гуртом виходять на збирання врожаю. Подивіться, яка сила, яки ...

Сутність і напрями процесу виховання
У цілісному педагогічному процесі важливе місце посідає процес виховання (виховний процес). Поняття "виховання" вживається у педагогічному значенні - як цілеспрямована виховна діяльність пе ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com