Визначну роль надано характеристиці особливостей профорієнтаційного матеріалу, запобіганню типовим помилкам при підборі та застосуванні його в початковій школі.
Дослідження показало, що основними критеріями сформованості уявлень про профорієнтаційне середовище виступають:
─ сформованість уявлень про світ професій;
─ орієнтація в атрибутах, засобах та предметах праці представників різних професій;
─ розуміння кваліфікаційних якостей фахівців різного професійного середовище;
─ працьовитість, дисциплінованість, відповідальність за результати праці.
У процесі діагностичного рівня сформованості в учнів професійної орієнтації Доброводівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів встановлено, що в експериментальному класі високий рівень мають 20% школярів, середній — 32%, низький — 47%, відповідно у контрольному - 10% школярів з високим рівнем якості знань, 28% - з середнім і 62% з низьким. Як бачимо майже не існує істотної відмінності.
Поглиблене вивчення аспектів професійної освіти молодших школярів показало, вона виступає в системі навчально-виховного процесу важливою ланкою пропедевтичної професійної орієнтації, забезпечує орієнтацію учнів у широкому спектрі профорієнтаційних явищ, всесторонній розвиток особистості учня.
Якісний і кількісний аналіз матеріалів підсумкового зрізу засвідчив, що в експериментальному класі високий рівень профорієнтації сформовано у 31% учнів, середній - у 64% та низький -5%. Тоді як у школярів контрольних класів у розподілі за рівнями сформованості профорієнтації змін майже не відбулося.
Результати теоретико-експериментального дослідження дали можливість визначити наступні методичні рекомендації:
комплексне використання профорієнтаційного матеріалу у навчально-виховному процесі;
залучення сім'ї та громадськості до професійної орієнтації;
формувати банк профорієнтаційної інформації для дітей молодшого шкільного віку;
інтенсифікацію професійної орієнтації;
використання різноманітних форм за змістом та організацією.
Дослідження підтвердило гіпотезу - навчально-виховний процес буде значно ефективнішим, якщо краєзнавчий матеріал на уроках у початкових класах використовуватиметься з дотриманням основних дидактичних вимог.
Дане дослідження не вичерпало всіх аспектів розглянутої проблеми. Подальшому вивченню підлягають такі аспекти проблеми як формування інформаційного "банку" профорієнтації для вчителів початкових класів з врахуванням регіонального аспекту.
Таблиця 1.Класифікація професій відповідно предметів і цілей діяльності (за Є.О.Климовим)
Класи професій Типи професій |
Гностичні |
Перетворюючі |
Дослідницькі |
Людина-природа |
Обліковці та приймальники |
Землероби, каменярі |
Селекціонери |
Людина- техніка |
Контролери ВТК і працівники держприймання |
Слюсарі, водії, механізатори |
Конструктори |
Людина-людипа |
Інспектори, слідчі |
Медичні сестри, продавці, менеджери усіх рівнів, педагоги |
Працівники НОП |
Людина-знакова система |
Коректори |
Набірники, оператори ЕОМ, бухгалтери |
Програмісти |
Людина- художній образ |
Контролери- приймальники малярних робіт |
Маляри, художники |
Модельєри |
Основні особистісні якості, що необхідні працівнику |
Інтерес до властивостей певних об'єктів, чітка пізнавальна активність, стійкість уваги, спостережливість |
Схильність до практичного впливу на середовище, інтерес до процесу та результату цього впливу, активність і працездатність |
Інтерес до нового, здатність легко відмовитися від звичного способу мислення, шукати нові варіанти |
Нове про педагогіку:
Загальні основи уваги
Всі процеси пізнання, будь-то сприйняття або мислення, спрямовані на той або інший об'єкт, що у них відбивається: ми сприймаємо щось, думаємо, щось собі пригадуємо або уявляємо. Разом з тим сприймає ...
Цінності — провідна складова формування особистості
Поняття «духовність» нині широко вживається, хоча й недостатньо розтлумачене у філософській, психологічній і педагогічній літературі. У контексті нашої проблеми під духовністю розуміємо внутрішній св ...