Принципи, форми, методи професійної орієнтації

цілеспрямовано знайомить школярів із змістом професії;

розкриває учням специфіку (психологічний зміст) професійної діяльності;

розвиває вміння співвіднести свої інтереси і здібності з вимогами професії;

досягає відповідності навчальних та пізнавальних інтересів з професійними;

формує активну позицію школярів в оволодінні професією, виховує потребу реалізувати свої інтереси в діяльності.

При цьому особливу увагу треба звертати на розвиток самостійності, творчих здібностей учнів, бо через творчість найбільш повно проявляються професійні інтереси і нахили людини.

Найперша вимога до них— заходи трудового й профорієнтаційного змісту мають спиратися на знання, вміння та навички, здобуті учнями на уроках різних предметів. Усі ці заходи можна класифікувати за різними параметрами і ознаками, зокрема:

а) за метою — озброєння політехнічною й професійною інформацією, поглиблення навчального матеріалу, здобутого на уроках; поєднання розумової і фізичної праці; прилучення до суспільно корисної, продуктивної діяльності; прищеплення професійного інтересу; розвиток учнівського самоврядування тощо;

б) за змістом заходів— заняття з певного виду праці, суспільно корисна робота, технічна творчість, профорієнтаційні екскурсії і т. ін.;

в) за формою — навчальні, ігрові, спортивні, художні, а також індивідуальні, самостійні, колективні заходи;

г) за методом—роз'яснювально-ілюстративні, або словесно-споглядальні (бесіди, розповіді, повідомлення, диспути, зустрічі, тематичні вечори, конференції, обговорення кінофільмів, читання літератури), проблемно-пошукові (використання проблемних ситуацій трудового характеру, проведення дослідів), практично-дійові (виконання практичних завдань, участь у продуктивній праці);

д) за місцем здійснення заходів — школа, міжшкільні майстерні, виробництво в домашніх умовах, за місцем проживання тощо.

Добір, організація і проведення цих та інших заходів залежать передусім від наявних умов та виконавців, їхніх знань, умінь, творчих можливостей, а також від вікових та індивідуальних особливостей. Вони здійснюються в тісній логічній послідовності з вивченим на уроках спільними зусиллями педагогічних колективів, працівників, батьків, громадськості.

Найбільші можливості для організації зазначених заходів має, звичайно, школа, яка відповідно до завдань реформи повинна виробити струнку систему трудового виховання і професійної орієнтації, а також координувати й відповідним чином спрямовувати їх.

Найбільш поширені форми професійної орієнтації учнів молодшого шкільного віку:спеціальна спрямованість уроків,розповіді про професії, демонстрація кінофільмів, обговорення книг і розповідей, екскурсії на виробництво, зустрічі з новаторами і фахівцями, залучення до клубів юних техніків, юних натуралістів, організація діяльності клубів за інтересами, індивідуальна допомога у виборі виду занять і т.д.

В іншій класифікації автор ділить методи, якими досягаються завдання профорієнтації, на три групи: практичні, наочні, словесні.

Практичні методи ─ це лабораторні і практичні заняття, уроки праці, гурткове заняття. За допомогою цих методів відбувається знайомство з вельми невеликим довкола професій, проте отримані таким чином знання обов'язково поєднуються з практичними навиками і уміннями. Школярі тут дістають можливість спробувати свої сили і здібності. Ефективність практичних методів профорієнтації залежить перш за все від розуміння учнями завдань трудової діяльності, а також від різноманіття видів професійних дій. Не слід строго судити учня, якщо він змінив декілька гуртків, оскільки це може бути викликано різноманітністю інтересів. Якщо ж часта зміна видів діяльності відбувається через відсутність готовності трудитися, то необхідна робота з розвитку професійних інтересів.

До наочних відносяться: кінофільми, фотографії, картини, малюнки, макети, що відображають професійну діяльність; екскурсії; наочна агітація на користь тих або інших професій (стенди, вітрини, плакати).

Ефективність наочних методів підвищується, якщо їм передувати або супроводжувати роз'ясненням змісту.

При проведенні екскурсій необхідно враховувати їх призначення:

- оглядові це такі, що мають на меті ознайомити з підприємством і технологічним процесом в цілому,

- цільові екскурсії фіксують увагу на окремих трудових процесах, механізмах. Доцільно перед екскурсією дати учням певну установку: на що звернути увагу. Екскурсії на підприємства і в професійні учбові заклади як форма навчання широко поширені в практиці школи. Особливо велика їх роль в політехнізації навчання. Проте в практиці роботи шкіл при організації екскурсій класними керівниками ще не використовуються всі можливості для професійної орієнтації учнів, недостатньо звертається увага на особливості праці і життя фахівців. Необхідно намітити шляхи, які б сприяли ефективнішому використанню екскурсій в цілях профінформації.

Нове про педагогіку:

Підходи, принципи та методи дослідження проблеми престижу та характеру педагогічної праці
Будь яке дослідження потребує використання інструментарію, який допомагає всебічно пізнати проблему. У зв’язку з цим спробуємо визначити ті підходи, принципи та методи, які необхідні для вичення проб ...

Психолого-педагогічні основи формування комунікативних умінь і навичок молодших школярів
Коли йдеться про гармонійне виховання особистості, насамперед мають на увазі музичну освіту людини, вміння розумітися на мистецтві, знання іноземних мов, фізичний розвиток тощо. Та чи часто доводитьс ...