Зміст і завдання трудового виховання учнів початкових класів

Педагогіка і освіта » Педагогічні умови ефективності професійної орієнтації молодших школярів » Зміст і завдання трудового виховання учнів початкових класів

Сторінка 2

Останнім часом намітилася стійка тенденція до інтелектуалізації процесу трудової підготовки школярів, наповнення його творчою проектно-технологічною діяльністю, а не лише формуванням трудових навичок. Усі ці особливості має враховувати діяльність школи і сім'ї з трудового виховання підростаючого покоління.

На думку Мойсеюка Н.Є. трудове виховання в сучасній школі ─ це педагогічна діяльність, спрямована на формування в учнів готовності до праці в умовах ринку.

Фіцула М.М. визначає трудове виховання як — процес залучення школярів до різноманітних педагогічно організованих видів суспільно корисної праці з метою передавання їм певного виробничого досвіду, розвитку в них творчого практичного мислення, працьовитості й свідомості людини праці.

Трудове виховання тісно пов’язане із трудовим навчанням та професіональною орієнтацією.

Трудове виховання ─ це процес організації і стимулювання різноманітної трудової діяльності учнів і формування у них добросовісного відношення до виконуваної роботи, прояву в ній ініціативи, творчості, прагнення до досягнення вищих результатів. Зрозуміло, що формування позитивного відношення до праці не можна здійснювати без відповідного навчання трудовим умінням і навикам. Зазначимо, що трудове навчання виступає як спеціально організований педагогічний процес, направлений на оволодіння практичними прийомами тієї або іншої праці, на формування і вдосконалення трудових умінь і навиків. Воно здійснюється від першого класу до закінчення школи. Його зміст визначається програмою з трудового навчання для кожного класу.

На першому етапі (початкові класи) на уроках трудового навчання учні набувають елементарних навичок роботи з папером, картоном, пластиліном, природними матеріалами. Вони беруть участь у вирощуванні рослин на пришкільній ділянці, доглядають домашніх тварин, квіти, виготовляють корисні речі, подарунки й іграшки для підшефного дитячого садка. Усе це закладає основи любові до праці, вміння й бажання працювати, сприяє розвитку інтересів і захоплень, організації корисних занять у вільний час. Крім того на всіх етапах трудового навчання вирішуються завдання трудового виховання: учнів озброюють технічними та сільськогосподарськими знаннями, у них формуються трудові вміння і навички, здійснюється психологічна та практична підготовка до праці й вибору професії.

Професійна ж орієнтація як педагогічна категорія позначає процес ознайомлення учнів з різними професіями і видами праці та надання їм допомоги у виборі своєї майбутньої професії і спеціальності відповідно до наявних схильностей і здібностей.

Трудове виховання і профорієнтація є базою майбутнього професійного самовизначення учнів. Зазначимо,що у початковій школі вони передбачають:

— прищеплення школярам потреби постійно працювати;

розвиток любові до праці взагалі й до окремого виду зокрема;

формування суспільно значущих мотивів вибору професії;

прилучення до суспільно корисної, продуктивної роботи;

прищеплення культури праці;

виховання вміння поєднувати фізичну й розумову діяльність;

—формування усвідомлення залежності життєвих благі духовних цінностей від особистої участі у їх створенні та ін.

Школа має значний досвід трудової підготовки підростаючого покоління. Вона здійснюється на уроках і в позаурочний час. Головна ж праця дитини — це звичайно, навчання, яке сприяє трудовому вихованню як своєю організацією, так і самим процесом засвоєння змісту програмного матеріалу: у школярів формується світогляд, виробляються працьовитість, наполегливість, звичка дотримуватися дисципліни й порядку, ретельно, сумлінно виконувати завдання, розвиваються самостійність,ініціативність, виховуються почуття колективізму, відповідальності та інші якості особистості.

Зіставляючи ці три педагогічні категорії, слід відмітити, що поняття трудове виховання є ширшим в порівнянні з трудовим навчанням і профорієнтацією. Останні виступають як його складові частини. Але, виконуючи свої специфічні функції, всі ці три процеси взаємозв'язані і при успішному їх здійсненні сприяють формуванню у школярів працьовитості яка є результатом трудового виховання, навчання і професійної орієнтації і виступає як потреба сумлінного і творчого ставлення до праці, та умінням і прагненням сумлінно виконувати будь-яку необхідну роботу і проявляти вольові зусилля в подоланні тих перешкод, які зустрічаються в процесі трудової діяльності.

Будучи особистісною якістю, працьовитість, таким чином, включає наступні структурні компоненти:

потреба в творчо-трудовій діяльності і її здорові соціальні і особисті мотиви;

розуміння користі праці для суспільства і для себе та переконання в її етичній благотворності;

наявність трудових умінь і навиків і їх постійне вдосконалення;

достатньо міцну волю особи.

Правильно здійснене трудове виховання, безпосередня участь молодших школярів у корисній, продуктивній праці є дієвим чинником громадянського становлення, морального та інтелектуального формування їх особистості, фізичного розвитку.

Страницы: 1 2 3 4 5

Нове про педагогіку:

Особливості роботи класного керівника з родинного виховання
Сім’я не є єдиною структурою, де відбувається процес виховання дитини. На погляди дитини, її поведінку, розумовий, духовний розвиток - тобто на виховання – впливає все, що її оточує. А це й соціальне ...

Пам¢ятка “Як писати відгук на художньо-історичну книгу”
Відгук повинен містити характеристику усіх розділів книги. В ньому відображається працелюбність і працездатність автора, ступінь самостійності, ініціатива, схильність до наукових досліджень, уміння с ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com