Роль батьків у розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів

Педагогіка і освіта » Розвиток пізнавальних інтересів у молодших школярів » Роль батьків у розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів

Сторінка 3

Актуальними й сьогодні є слава В.Сухомлинського про те, що процес формування всебічно розвиненої, здорової особистості на різних вікових станах неможливий без постійного взаємозв’язку родинного та суспільного виховання.

Усе суще, що живе на Землі, має свій початок і свій кінець. Сім’я у цьому одвічному циклі – початок, що витворює саму людину. І хоча минають тисячоліття людської цивілізації, роль сім у вихованні особистості не змінилась. Навіть у наше сьогодення, таке тривожне, економічно і соціально нестабільне, сім’я, хоч і зазнає значного негативного впливу, але й далі є тим єдиним острівцем у бурхливому життєвому морі, де людина може знайти свій прилисток, розраду і надію. І залежить це від нас самих, наших взаємин один з одним, наших уподобань і прагнень, від того, що найбільше цінуємо у людському бутті. Головне –Ф рівень психолого-педагогічної культури батьків і педагогів, а вже потім усе інше.

Багато психологів та педагогів працюють над темою «Розвиток пізнавальних інтересів у молодших школярів», а саме: Н.М. Бібік, О.І. Киричук, Г.С.Костюк, Л.М. Проколієнко, О.Я. Савченко, Н.Ф.Скрипниченко, О.В.Скрипниченко та ін. Всі автори надають винятково важливого значення інтересу до пізнання в процесі шкільного навчання. Аналіз досліджень, які проводять психологи та педагоги, свідчить про необхідність перегляду, уточнення та розширення наукових уявлень про визначальні фактори навчальної успішності учнів початкових класів. Виховання активного ставлення до знань, науки взагалі й до навчальної діяльності зокрема неможливе без розвитку допитливості, потягу до знань, інтересу до пізнання.

У молодшому шкільному віці закріплюються і розвиваються далі ті основні людські характеристики пізнавальних процесів (сприймання, увага, пам’ять, уява, мислення і мова), необхідність яких пов’язана зі вступом до школи. З «натуральних» ці процеси наприкінці молодшого шкільного віку повинні стати «культурними», тобто перетворитись у вищі психічні функції, пов’язані з мовою, довільні та опосередковані. Цьому сприяють основні види діяльності, якими переважно зайнята дитина цього віку у школі і вдома: навчання, спілкування, гра та праця.

Головною умовою при цьому є розуміння дитиною змісту і значення виучуваного. Для цього вчитель повинен:

- ставити перед собою чітку педагогічну мету: у чому переконати школярів, як розкрити значення даного питання сьогодні і з найближчою перспективою для них;

- дитині має бути зрозумілою мета завдання, і тоді вона зможе з інтересом виконувати дуже багато нецікавої, але потрібної роботи;

- чим молодший вік, тим цікавіші слід давати завдання;

- найбільш цікавим є те, що максимально розвиває самостійність дитини, збуджує її думку;

- викладання повинно бути захоплюючим – таким є один з принципів методики сучасного уроку.

Систематична робота дає змогу виробити у школярів уміння використовувати раніше одержані знання під час вивчення нового, перенести опрацювань самостійно на урок, розширювати і поповнювати свій кругозір, виконувати з великим бажання завдання які вимагають активного мислення, цілеспрямованого переборення труднощів.

Страницы: 1 2 3 

Нове про педагогіку:

Дослідження та виявлення рівня готовності старшокласників до професійного самовизначення
У рамках дослідження на предмет підготовленості старшокласників до професійного самовизначення мною проводилося опитування, яким було охоплено 29 учнів 11-Б класу с/ш №225. Мета опитування полягала у ...

Сім'я і класний керівник
Робота класного керівника не може бути високоефективною, якщо він не підтримуватиме тісного контакту з батьками. Цей напрям роботи вихователя можна вважати найскладнішим. Соціальні психологи стверджу ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com