визначення типу тексту та основної теми;
співвідношення заголовка (ілюстрацій) зі змістом тексту та ін.
Рівень повного розуміння визначається наявністю вмінь суміщати прослуховування з нескладною логіко-смисловою діяльністю. На базі механізмів ймовірного прогнозування та слухової пам’яті в рамках повного, детального розуміння формальної структури аудіотексту та логіки переказу.
Даний рівень визначається розумінням деталей та окремих фактів, а також вмінням визначати головне від другорядного, тобто оцінюванням тексту з точки зору його значення та інформативності.
Сформованість вмінь повного розуміння перевіряється за допомогою:
відповідей на запитання, що стосуються загального змісту та окремих деталей, фактів;
складання розгорнутого плану;
переказ іноземною мовою з опорою на картину (малюнок, схему, ключові слова або план);
драматизація тексту;
складання резюме, оцінки тексту;
невербальні засоби перевірки: складання схеми, таблиці, зображення предметів, деталей і т. п.
ділення тексту (cloze test) на смислові шматочки та складання заголовків до них;
оцінювання вчинків діючих осіб;
заповнення пропусків.
Заповнення пропусків основується на механізмах ймовірного прогнозування. В залежності від мовної підготовки учнів та складності тексту може бути пропущене кожне третє слово (складний варіант) або 11-12 слово (легкий варіант).
Рівень критичного розуміння пов'язаний з оцінкою аудіотексту, з інтерпретацією зміста та смислової переробки сприйнятої інформації.
Діяльність учня на рівні критичного розуміння характеризується формуванням особистого відношення до мовленнєвого повідомлення та критичною оцінкою змісту на основі розуміння головної думки, в тому числі експліцитно не вираженої.
Даний рівень визначається наявністю добре сформованих технічних навичок та достатньо великого мовленнєвого досвіду. Він досягається в основному в школах з поглибленим вивченням іноземної мови, в лінгвістичних ліцеях та гімназіях на старшому етапі навчання.
Рівень критичного розуміння перевіряється за допомогою завдань проблемного характеру. Наприклад:
складання рецензій, оцінка прослуханого тексту;
складання анотацій, реферату;
порівняння різних точок зору;
визначення об’єктивносте суджень;
погодження, непогодження з думкою автора;
проведення інтерв’ю;
організація бесід та дискусій.
Нове про педагогіку:
Самоосвіта в діяльності сучасного педагога
Професійна підготовка вчителя не закінчується у стінах педагогічного навчального закладу. Вона продовжується протягом усієї професійної діяльності педагога. Відповідно до планів підвищення кваліфікац ...
Інноваційні підходи до ознайомлення дітей дошкільного віку з жанрами
образотворчого мистецтва
Проблема залучення дитини до мистецтва живопису в умовах сучасного розвитку освіти є вкрай важливим напрямком педагогіки і має ще багато недосліджених аспектів. Оскільки освіта сьогодення в царині ми ...