Контроль сформованості вміння аудіювання

визначення типу тексту та основної теми;

співвідношення заголовка (ілюстрацій) зі змістом тексту та ін.

Рівень повного розуміння визначається наявністю вмінь суміщати прослуховування з нескладною логіко-смисловою діяльністю. На базі механізмів ймовірного прогнозування та слухової пам’яті в рамках повного, детального розуміння формальної структури аудіотексту та логіки переказу.

Даний рівень визначається розумінням деталей та окремих фактів, а також вмінням визначати головне від другорядного, тобто оцінюванням тексту з точки зору його значення та інформативності.

Сформованість вмінь повного розуміння перевіряється за допомогою:

відповідей на запитання, що стосуються загального змісту та окремих деталей, фактів;

складання розгорнутого плану;

переказ іноземною мовою з опорою на картину (малюнок, схему, ключові слова або план);

драматизація тексту;

складання резюме, оцінки тексту;

невербальні засоби перевірки: складання схеми, таблиці, зображення предметів, деталей і т. п.

ділення тексту (cloze test) на смислові шматочки та складання заголовків до них;

оцінювання вчинків діючих осіб;

заповнення пропусків.

Заповнення пропусків основується на механізмах ймовірного прогнозування. В залежності від мовної підготовки учнів та складності тексту може бути пропущене кожне третє слово (складний варіант) або 11-12 слово (легкий варіант).

Рівень критичного розуміння пов'язаний з оцінкою аудіотексту, з інтерпретацією зміста та смислової переробки сприйнятої інформації.

Діяльність учня на рівні критичного розуміння характеризується формуванням особистого відношення до мовленнєвого повідомлення та критичною оцінкою змісту на основі розуміння головної думки, в тому числі експліцитно не вираженої.

Даний рівень визначається наявністю добре сформованих технічних навичок та достатньо великого мовленнєвого досвіду. Він досягається в основному в школах з поглибленим вивченням іноземної мови, в лінгвістичних ліцеях та гімназіях на старшому етапі навчання.

Рівень критичного розуміння перевіряється за допомогою завдань проблемного характеру. Наприклад:

складання рецензій, оцінка прослуханого тексту;

складання анотацій, реферату;

порівняння різних точок зору;

визначення об’єктивносте суджень;

погодження, непогодження з думкою автора;

проведення інтерв’ю;

організація бесід та дискусій.

Нове про педагогіку:

Прояви емоційної експресивності у невербальній поведінці вчителя
Експресивність поведінки вчителя зумовлена комплексом невербальних проявів – інтонаційних, мімічних, жестикуляційних. Значення невербальних комунікацій надзвичайно велике, оскільки вони можуть викону ...

Підвищення ефективності навчального процесу шляхом застосування технологій електронного навчання
В даний час у всьому світі на перший план в освіті виходить застосування технологій електронного навчання. Найбільш актуальним це є в умовах вузівського навчання, де спостерігається процес переважанн ...