Контроль сформованості вміння аудіювання

Сторінка 1

Склад операцій, на які розпадається сприйняття мовлення, що звучить, на різних етапах навчання в середній школі, неоднаковий і залежить від рівня сформованості вмінь аудіювання. Новачок, який починає вивчати мову, здійснює більш розгорнену аналітико-синтетичну діяльність, яка по мірі навчання перетворюється в згорнутий автоматизований процес пізнавання слів та цілих речень.

Оскільки метою будь-якого контролю являється визначення рівня сформованості мовленнєвих вмінь і того, наскільки точно та повно сприйняли учні той чи інший аудіотекст, то, перш ніж говорити про засоби перевірки розуміння, необхідно звернутися до питання про рівні сприйняття та розуміння.

Найбільш відомою являється типологія А. Р. Лурія, який виділяє чотири рівня розуміння: рівень слів, рівень речень, рівень складного синтаксичного цілого (смислового) шматка та рівень тексту.

Основною відмінністю цих рівнів є глибина, повнота і точність розуміння, а також складність операцій, що здійснюються слухачами. Розуміння на рівні слів має фрагментарний характер, воно залежить від співвідношення між продуктивним, рецептивним та потенційним словником слухача та від його здатності використовувати детермінуючу функцію словосполучень та контексту.

Учень з низьким рівнем мовної підготовки часто відрізняє на слух окремі слова та найбільш легкі фрази, здогадуючись завдяки цьому про тему повідомлення.

Розуміння речень залежить від їх синтаксичних характеристик. Складність заключається в розумінні логіко-граматичної структури складного речення. Мисленнєві операції пов’язані в даному випадку з особливою формою синтезу окремих елементів та одночасного, а не послідовного огляду всього речення.

Розуміння складного синтаксичного цілого відбувається шляхом розчленування мовленнєвого повідомлення на частини та їх смислового групування, визначення засобів поєднання речень, що складають смисловий шматок, визначення його теми, початку та закінчення думки за основними синтаксичними ознаками.

Сприйняття всього тексту залежить від розуміння предикативного зв’язку речень, бо він найбільш стабільний та інформативний, від композиційно-смислової структури тексту, стиля та жанру. Наприклад, описові тексти, що не мають фабули, погано сприймаються на слух і не викликають невимушеної уваги .

Ця типологія рівня розуміння являє інтерес з точки зору розвитку прогностичних вмінь, дозволяючи прослідкувати за складністю висування формальних та смислових гіпотез, однак, для організації контролю не дуже корисна.

Неправомірним являється також використання рівнів сприйняття, розроблених для читання, оскільки сприйняття усного мовлення має свої специфічні особливості.

Беручи до уваги данні психології про поступовий характер розуміння, а також результати вітчизняних та зарубіжних дослідників, пропонується такий поділ:

рівень фрагментарного розуміння;

рівень загального (глобального) розуміння;

рівень повного (детального) розуміння;

рівень критичного розуміння.

Оскільки рівень фрагментарного розуміння свідчить про не сформованість уміння слухати, то вправи, за допомогою яких перевіряється ступінь глибини, точності та повноти розуміння, повинні відноситися лише до трьох рівнів (2-4), за допомогою них може бути виявлена і фрагментарність розуміння.

Для рівня загального розуміння характерне, перш за все, розуміння теми як смислового ядра тексту, як узагальненого концентрату всього змісту, що базується на розумінні ключових слів – смислових опорних пунктах тексту.

Передуванням для виділення смислових опорних пунктів являється в першу чергу, сформованість вміння виявляти структуру речення шляхом виявлення синтаксичного суб’єкта та предиката та мовленнєвий досвід учнів (їх вміння враховувати ситуацію спілкування, заголовок, малюнки, жести, міміку, зв'язок з темою, що вивчається.

Сформованість даного рівня перевіряється шляхом:

відповідей на питання загального характеру;

тестів кількісного вибору (multiple choice);

переказ основного змісту рідною або іноземною мовою;

складання плану у формі заголовків;

виділення при повторному прослуховуванні ключових слів (реалій);

Страницы: 1 2

Нове про педагогіку:

Педагогічні умови забезпечення наступності у формуванні природничих знань у першокласників
Відомі педагоги К. Ушинський, К. Ягодовський, В. Сухомлинський та ін. великого значення надавали формуванню у дітей природничих знань. Зокрема, К.Ушинський стверджував, що логіка природи є найдоступн ...

Еволюція поглядів на проблему престижу та характеру педагогічної праці
Аналіз науково-дослідних робіт вітчизняних та закордонних вчених, дав змогу прослідкувати еволюцію та нинішній стан розробки проблеми престижу та характеру педагогічної праці. В результаті чого варто ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com