Використання історичних задач на уроках математики у початковій школі

Педагогіка і освіта » Відомості з історії математики як засіб формування мотивації учіння молодших школярів » Використання історичних задач на уроках математики у початковій школі

Сторінка 9

Перехідною ланкою від рахівниці стали механічні лічильники. ст. французький математик Блез Паскаль побудував обчислювальну машину, що стала прототипом сучасного комп’ютера. Батько Паскаля був збирачем податків, і йому часто доводилося довго сидіти за підрахунками. Хлопець, щоб полегшити роботу батькові, сконструював із старого годинника обчислювальну машину. Паскалю було тоді 18 років. Машина була недосконалою. Недосконалою була також лічильна машина, яку пізніше винайшов німецький математик Лейбніц. Тільки механікам кінця ХVІІІ ст. пощастило створити машини, які хоч і мали недоліки, але діяли безперервно. Ці машини стали прообразами сучасних арифмометрів.

Першою лічильною машиною, яка набула великого поширення, був арифмометр, сконструйований інженером Однером у 1874 р. А у 1878 р. великий російський математик Пафнутій Чебишов винайшов і виготовив першу в світі оригінальну обчислювальну машину-автомат.

Історія знаків =, >, <

Знак рівності ввів у ХVі ст. англієць Р.Рекорд у вигляді двох невеликих горизонтальних паралельних відрізків. Цей знак викарбовано на могильному камені Рекорда. Проте оскільки нові друкарські знаки в ті часи запроваджувались дуже повільно, навіть у ХVІІ ст. багато авторів для позначення рівності користувались двома паралельними вертикальними відрізками або словом «дорівнює».

Зате легко увійшли в ужиток знаки > і <, бо друкарні мали можливість використовувати знак V (римське 5), який існував з давніх-давен і в іншому положенні давав знаки > і <. Ці знаки вперше зустрічаються в ХVІІ ст. у працях англійського вченого Т.Гарріота.

Розв’язування задач за допомогою рівнянь

Пам’ятки стародавньої культури Єгипту свідчать, що вже 4 тисячі років тому деякі задачі розв’язували за допомогою рівнянь. Правда, робили це дещо інакше, ніж тепер, бо в ті часи навіть не було буквеної символіки, і все записували словами.

Великий грецький математик Діофант (ІІІ ст. до н.е.) багато зробив для розвитку математики. Він ввів деякі буквені позначення, щоб полегшити розв’язування рівнянь. Коефіцієнт Діофант ставив не перед змінною, як робимо це ми, а після змінної.

Алгебра виникла як наука про розв’язування рівнянь. Слово алгебра походить від назви праці узбецького вченого Мухаммеда бен-Муси з Хорезма (ІХ ст.) «Кітаб алджебр ал-мукабала» («Книга про відновлення і протиславлення»).

Як виникли знаки плюс і мінус?

Сучасні знаки + і – стали загальновизнаними, починаючи з ХVІІ ст. Уперше ці знаки з’явилися в праці Лейпцігського професора Й. Відмана (1489).

Вважають, що знаки + і – виникли з торговельної практики: знак – для позначення недостачі, збитку, з знак + для позначення прибутку.

У різних народів знаки додавання і віднімання спочатку мали різну форму. Так, у стародавніх єгиптян знак плюс нагадував зображення двох ніг, що рухалися вперед:, а знак мінус – зображення двох ніг, що рухалися назад:.

З історії виникнення знаків множення

У 1631 р. англійський математик Оутред для позначення дії множення ввів косий хрестик: ×. Знак множення крапку, запропонував німецький математик Лейбніц. У ХVІІІ ст. цей знак став загальноприйнятим. Тепер, як ви знаєте, використовують обидва знаки множення: і крапку, і косий хрестик. Крапкою користуються при множенні в рядок, а косий хрестик використовують при множенні в стовпчик.

Множення і ділення

Протягом багатьох століть люди шукали кращі прийоми виконання множення. Спочатку дія множення зводилась до додавання. Якщо треба було помножити якесь число, наприклад, 26 на 2 чи на 3,4,5,6, то брали його доданком 2,3,4,5,6 разів і знаходили суму. Множення більших чисел зводили до послідовного множення і ділення на 2 («Подвоєння і роздвоєння»). Такий спосіб дістав «російського способу множення».

Таблиця множення вперше зустрічається в книзі «Вступ до арифметики» грецького математика Нікомаха (ІІ – І ст. до н.е.). однак вона мала досить складний вигляд. Взагалі багато таких таблиць аж до ХV ст. загромаджували словами: «один раз», «двічі», «тричі» і т.д.

В одних авторів таблиця має форму прямокутника, в інших – трикутника. Таблиця у формі трикутника вперше зустрічається в рукописах ХІІ ст. У ХV ст таку таблицю склали французький математик Шюке і чеський математик Відман, який надав їй майже сучасної форми.

Страницы: 4 5 6 7 8 9 10 11

Нове про педагогіку:

Психологічні механізми формування професійної спрямованості особистості
Виникнення вибірково-позитивного відношення до професії означає утворення системи "людина - професія", усередині якого починається взаємодія об'єкта й суб'єкта відносини. Поняття "відн ...

Історіографія дослідження
Дослідження сутності педагогічної діяльності та її цілей стало предметом аналізу багатьох педагогів і психологів (В.О. Сухомлинського, А.А. Радугина, М. Степаненкова, Б. Лихачова, С. Смирнов ). В.О. ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com