Використання історичних задач на уроках математики у початковій школі

Цифри 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 називають арабськими. Однак араби лише розповсюдили систему, створену індусами.

Деякі племена і народи використовували інші позиційні системи числення. Наприклад, індіанці майя використовували двадцяткову систему, а стародавній народ шумери – шістдесяткову.

Сліди двадцяткової системи можна віднайти в деяких європейських мовах. Так, французи замість «вісімдесят» кажуть «чотири рази по двадцять». Розбиття однієї години на 60 хв., а однієї хвилини на 60 с – приклад явного спадку шістдесяткової системи.

Найвидатнішим досягненням людства є сучасна десяткова позиційна система числення. За допомогою цієї системи записують як завгодно великі числа, використовуючи лише десять різних цифр. Таке можливо тому, що одна й та сама цифра має різні значення залежно від її позиції в числі.

Цифри 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 називають арабськими. Однак араби лише розповсюдили систему, створену індусами.

Деякі племена і народи використовували інші позиційні системи числення. Наприклад, індіанці майя використовували двадцяткову систему, а стародавній народ шумери – шістдесяткову.

Сліди двадцяткової системи можна віднайти в деяких європейських мовах. Так, французи замість «вісімдесят» кажуть «чотири рази по двадцять». Розбиття однієї години на 60 хв., а однієї хвилини на 60 с – приклад явного спадку шістдесяткової системи.

«Числа» спалили парламент

У далекому минулому числа позначали зарубками на паличках. Такий спосіб запису чисел був особливо поширений у торгівлі й у побуті. На паличці робили надрізки, що відповідали сумі боргу чи податку. Потім її розколювали пополам і одну половину давали боржникові, а другу зберігав той, хто давав позичку. Правильність розрахунків перевіряли, складаючи обидві половинки палички.

Такий спосіб боргів існував до недавнього часу в Англії. У 1834 р. було вирішено ліквідувати старі селянські боргові платежі, а нагромаджені палички спалити в печах парламенту. В результаті виникла така пожежа, що згорів і сам будинок парламенту. Разом з ним згорів еталон англійської міри довжини – фут, що зберігався в стіні, і з того часу англійці не мають точної довжини цієї міри.

Улюблена цифра імператора

Розповідають, ніби Карл IV, імператор так званої «Священної Римської імперії», дуже любив цифру чотири.

У країні було чотири столиці, в кожній з них сидів один з чотирьох великих князів. Жив імператор у чотирьох великих палацах, займаючи в них по чотири кімнати. В кімнатах було по чотири вікна, четверо дверей, чотири столи й чотири світильники.

В урочистих випадках імператор надівав чотирикутну корону, виготовлену із сплаву чотирьох металів. Імперію свою він поділив на чотири частини, армію – на чотири корпуси.

Він їздив у кареті, яка була запряжена чотирма кіньми, носив одяг чотирьох кольорів і розмовляв чотирма мовами. Їв він чотири рази на день. Їжа його складалась з чотирьох страв, запивав він її вином чотирьох сортів.

У Карла IV було четверо дітей. Коли він помирав, біля його ліжка було четверо лікарів і четверо духівників, кожний з них писав заповіт однією з чотирьох мов.

Від лічби на пальцях – до обчислювальних машин

Хто винайшов рахівницю?

Коли поняття числа розширилося так, що на пальцях стало лічити важко, люди почали винаходити різні лічильні прилади. Стародавні греки, єгиптяни, римляни використовували абак – лічильну дошку, поділену на смужки, в яких клали й переміщували камінці, а пізніше – спеціальні кружечки – жетони.

Індійці-брахмани використовували кісточки на шнурку, які вони перебирали, перелічуючи імена богів. На сході була поширена китайська рахівниця – суан-пан. На кожній дротині цієї рахівниці було сім кісточок – в одній половині 5 і в другій 2. Одна кісточка другої половини означала 5 кісточок першої. Японська рахівниця – соробан – відрізнялася від суан-пана тим, що в другій половині у неї було не дві, а одна кісточка. Ці рахівниці були побудовані, по суті, на основі п’ятіркової системи числення.

Найзручнішу рахівницю винайшов російський народ. В її основу покладено десяткову позиційну систему числення. У 1812 році під час походу Наполеона на Росію у полон попав французький офіцер Понселе. Від’їжджаючи після поразки наполеонівських військ у Францію, він взяв з собою російську рахівницю. Завдяки її зручності вона швидко поширилась у Західній Європі.

Нове про педагогіку:

Комплексно-цільова програма щодо вдосконалення організації науково-дослідницької роботи старшокласників: її зміст і структура
Проблема: недостатній рівень управлінської діяльності щодо організації науково-дослідницької роботи з учнями. Бажаний результат: вдосконалення системи організаційно-педагогічного забезпечення та підт ...

Використання наочності
Використання наочності на уроках грамоти полегшує процес вивчання і закріплення звуків і букв, конкретизує поняття, зв’язані з навчанням грамоти; допомагає швидше засвоїти виучуване, дає можливість у ...