Використання історичних задач на уроках математики у початковій школі

Педагогіка і освіта » Відомості з історії математики як засіб формування мотивації учіння молодших школярів » Використання історичних задач на уроках математики у початковій школі

Сторінка 6

Третій тип – діти, у яких проявляється особливе ставлення до напруженої навчальної діяльності. Вони активні, добре метикують, але думають повільно, а тому перебувають увесь час у напрузі. Вимагають індивідуального підходу.

Четвертий тип – діти із заниженими інтелектуальними здібностями. Вони не можуть самостійно виконувати навчальні завдання, перебувають у пригніченому стані або, навпаки, демонструють відчайдушність. Головне для них, щоб учитель їх не помітив. Причини тут різні: незрілість дитини, слабка дошкільна підготовка. Нарешті, в кожному класі є невелика група дітей, яких об'єднує негативне ставлення до навчання. Діти не можуть освоїти шкільну програму по причині інтелектуальної відсталості, глибокої занедбаності.

На жаль, більшість стародавніх головоломок складні, і тому не підходять для початковій школи. Як не дивно, але у вітчизняних навчальних посібниках багато порівняно простих завдань даного класу. Адже підлягає сумніву, що вони допоможуть дітям у цікавій формі швидше освоїти дії додавання, віднімання і попрактикуватися в комбінаториці.

Форми включення історико-математичного матеріалу:

На уроках:

- історичні відступу на уроці (розмова 2-10 хвилин);

- повідомлення історичних відомостей, органічно поєднаних з програмним матеріалом;

- спеціальні уроки з історії математики.

На позакласних заняттях:

- математичні гуртки;

- історико-математичні вечори;

- стінна газета;

- позакласне читання;

- домашнє твір;

- складання альбомів і альманахів;

- робота зі збору «народної математики»;

- повідомлення вчителя, або учнів на класних зборах;

- розмови, лекції, доповіді вчителя, або запрошених науковців;

- перегляд спеціальних науково-історичних кінофільмів і діапозитивів.

Основні засади, у яких будуються пізнавальні завдання історико-математичного характеру:

- охоплення основних тем шкільного курсу математики;

- актуальність теми для історії краю чи країни;

- розкриття загальних закономірностей в історичному розвитку науки, особливостей у розвитку вітчизняної математики;

- розмаїтість пізнавальних завдань за формами і змістом, за рівнем складності;

- враховувати інтереси учнів.

Використання пізнавальних завдань призводить до позитивних результатів тоді, коли має місце:

- систематична постановка завдань;

- поступове і послідовне їхнє ускладнення;

- усвідомлення учнями ролі й значення завдань у розвитку їх пізнавальних здібностей;

- максимальне наближення завдань до потреб і основних тенденцій інтелектуального розвитку учнів.

Вимоги до розробки системи пізнавальних завдань історичного характеру:

- глибока науковість матеріалу завдань;

- органічність зв'язку з програмою з математики;

- спрямованість завдань на отримання нових знань, на повторення чи закріплення умінь і навиків, використання різних джерел отримання та методів дослідження;

- завдання мають носити проблемний характер, орієнтувати на самостійний пошук, дослідження і викликати підвищений інтерес.

Важливу роль у навчанні математики відіграє використання історичного матеріалу, який підвищує інтерес до вивчення математики, стимулює потяг до наукової творчості, пробуджує критичне ставлення до фактів, дає учням уявлення про математику як невід’ємну складову загальнолюдської культури. На дохідливих змістовних прикладах слід показувати учням, як розвивалися математичні поняття і відношення, теорії й методи.

Під час проведення експериментальної роботи по використанню відомостей з математики на уроках для формування мотивації учіння, я побачила, що незаперечним є те, що розв’язання історичних задач – один із засобів, що сприяють кращому засвоєнню математики і підвищенню математичної культури учня. За їх допомогою учні виразніше розуміють сутність математичних понять, теорем, математичних перетворень. Історичні задачі активізують розумову діяльність учнів, розвивають увагу, спостережливість, пам'ять, мову, підвищують інтерес до матеріалу.

Алгоритм “Перевізник”

Перевезти на другий берег козу.

Взяти капусту і перевезти на другий берег.

Забрати козу на перший берег.

Залишити козу на першому березі.

Перевезти вовка на другий берег.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Нове про педагогіку:

Зміст підготовки та проведення зустрічі учнів с передовиками виробництва
Навчальна мета: розширити знання учнів про технічні дисципліни, організацію праці та побуту викладачів. Розвивальна мета: формувати потребу школярів до праці, розвивати інтерес до професії "Вчит ...

Історія виникнення етикету
Самобутність кожного народу поряд з традиціями, ціннісними орієнтаціями, культурою виявляється передусім у мовних стереотипах поведінки. В них концентруються риси національної вдачі, національного ха ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com