Форми організації занять із використанням історичного матеріалу

Сторінка 1

Одна із можливостей формування творчого мислення учнів – розвиток їх пізнавальних здібностей. Істотним педагогічним засобом, спрямованим на розвиток внутрішньої потреби інтелектуального зростання, є використання пізнавальних завдань. Завдання вчителя полягає у тому, щоб з допомогою пізнавальних завдань передбачити хід мисленнєвої діяльності учнів, яка б привела їх до самостійних висновків, узагальнень і відкриттів. Велику роль у розвитку школярів відіграють пізнавальні завдання історичного характеру.

Завдання цього виду мають дві мети: методологічну і педагогічну: встановлення діалектичного взаємозв'язку між історією країни й краю, розкриття причинно-наслідкових зв'язків, закономірностей історичного процесу, поглиблення, розширення, конкретизація, повторення закріплення завдань із предмета. З іншого боку ці завдання є засобом для активізації пізнавальної діяльності, сприяють встановленню взаємозв’язків навчальної і позанавчальної роботи та прилученню учнів до творчої праці. Ознайомлення з історією науки впливає на більш глибоке засвоєння основних наукових понять і дає можливість правильно формулювати ставлення до діалектики процесу пізнання, закономірностей розвитку математичної науки й емоційно налаштовує учнів на позитивне сприйняття культурної спадщини.

Щоб вчитель міг використовувати у своїй роботі завдання історико-математичного характеру, він повинен володіти науковими знаннями історичного матеріалу і вміннями включати історичний матеріал в тему уроку.

Знання минулого науки дозволяє у концентрованому вигляді отримувати уявлення про формування наукових понять, виникнення наукових ідей, створення методів дослідження. Про значення історії науки говорив ще Г.Лейбніц: «Дуже корисно знати справжнє походження чудових відкриттів, особливо таких, що зроблені невипадково, а силою думки. Це приносить користь і тим, що спонукає інших домагатися похвал, і тим, що пізнання методу на прикладах видатних людей веде до розвитку мистецтва відкриття».

Б.Гнєденко, розвиваючи цю думку зазначав, що історія науки – це факел, який висвітлює для нових поколінь шлях подальшого розвитку та передає їм священний вогонь Птоломея, що штовхає їх у нові відкриття, на вічний пошук, пізнання навколишнього світу, включаючи їх самих.

Історія науки у шкільництві потрібна для реалізації найважливіших цілей навчання: формування діалектико-матеріалістичного світогляду, наукового і теоретичного мислення, емоційно-мотиваційної сфери, і системи цінностей учнів. Формування зазначених властивостей особистості служить ще й засобом глибокого засвоєння науки, розвитку та виховання школярів. Історія науки у єдності з матеріалом, та логікою предмета показує науку як діяльність на макро- і мікрорівні: історичний процес розвитку науки й процес окремого відкриття. Історія математики є частиною всього розвитку людської культури. Історія математики як математична дисципліна включає в себе:

- факти, накопичені у ході її розвитку;

- гіпотези, тобто засновані на фактах наукові припущення, котрі піддаються надалі перевірці досвідом;

- методологія, тобто загальнотеоретичні тлумачення математичних знаків і теорій, що характеризують загальний підхід до вивчення предмета «Математика».

Предметом вивчення є з'ясування того, як відбувається розвиток елементів математики в історичному періоді, що вивчається, і куди він веде. Відповідно до цього на історію математики покладається вирішення великого кола завдань.

Щоб підготувати вчителів для використання пізнавальних завдань історико-математичного характеру, необхідна організація спеціальних занять. Вони покликані допомогти вчителю поглибити знання з історії математики навчити його працювати з історичним матеріалом у початковій школі. І тому використовуються заняття, завдання яких:

- вивчити математичну культуру і її розвиток в різних народів та націй;

- розкрити основні закономірності розвитку математики;

- знайомство з життєписом і з науковою діяльністю вчених-математиків;

- визначити зміст, обсяг історичних відомостей, у шкільному курсі математики;

- навчити студентів та вчителів основних принципів відбору матеріалу з історії математики, який можна використовувати під час уроків і у позакласній роботі;

- сформувати технологію використання елементів історії математики у процесі навчання.

Наприклад покажемо загальний план підготовки до уроків, у яких є можливість вільно використовувати історичний матеріал для активації пізнавальної діяльності школярів:

- визначити місце історичного матеріалу щодо теми;

- встановити, з якими елементами цієї теми чи групи тем припустимо зв'язати використання історичного матеріалу;

- визначити місце історичного матеріалу в уроці, зокрема можливість використання його на протязі всього уроку чи фрагментарно;

Страницы: 1 2

Нове про педагогіку:

Методика вивчення іменника в початкових класах
Знайомство з частинами мови починається з вивчеення іменнника як найбільш уживаного учнями лексико-граматичного класу слів. Вивчення іменника в початкових класах передбачає, по-перше, формування грам ...

Сутність і організація навчально-виховного процесу ВНЗ МВС України
Педагогічний процес у руслі однієї і тієї ж навчальної дисципліни може бути організований по-різному. Він може бути побудований як передача готового знання, що прижилося у твердих конструкціях навчал ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com