Форми організації занять із використанням історичного матеріалу

Сторінка 1

Одна із можливостей формування творчого мислення учнів – розвиток їх пізнавальних здібностей. Істотним педагогічним засобом, спрямованим на розвиток внутрішньої потреби інтелектуального зростання, є використання пізнавальних завдань. Завдання вчителя полягає у тому, щоб з допомогою пізнавальних завдань передбачити хід мисленнєвої діяльності учнів, яка б привела їх до самостійних висновків, узагальнень і відкриттів. Велику роль у розвитку школярів відіграють пізнавальні завдання історичного характеру.

Завдання цього виду мають дві мети: методологічну і педагогічну: встановлення діалектичного взаємозв'язку між історією країни й краю, розкриття причинно-наслідкових зв'язків, закономірностей історичного процесу, поглиблення, розширення, конкретизація, повторення закріплення завдань із предмета. З іншого боку ці завдання є засобом для активізації пізнавальної діяльності, сприяють встановленню взаємозв’язків навчальної і позанавчальної роботи та прилученню учнів до творчої праці. Ознайомлення з історією науки впливає на більш глибоке засвоєння основних наукових понять і дає можливість правильно формулювати ставлення до діалектики процесу пізнання, закономірностей розвитку математичної науки й емоційно налаштовує учнів на позитивне сприйняття культурної спадщини.

Щоб вчитель міг використовувати у своїй роботі завдання історико-математичного характеру, він повинен володіти науковими знаннями історичного матеріалу і вміннями включати історичний матеріал в тему уроку.

Знання минулого науки дозволяє у концентрованому вигляді отримувати уявлення про формування наукових понять, виникнення наукових ідей, створення методів дослідження. Про значення історії науки говорив ще Г.Лейбніц: «Дуже корисно знати справжнє походження чудових відкриттів, особливо таких, що зроблені невипадково, а силою думки. Це приносить користь і тим, що спонукає інших домагатися похвал, і тим, що пізнання методу на прикладах видатних людей веде до розвитку мистецтва відкриття».

Б.Гнєденко, розвиваючи цю думку зазначав, що історія науки – це факел, який висвітлює для нових поколінь шлях подальшого розвитку та передає їм священний вогонь Птоломея, що штовхає їх у нові відкриття, на вічний пошук, пізнання навколишнього світу, включаючи їх самих.

Історія науки у шкільництві потрібна для реалізації найважливіших цілей навчання: формування діалектико-матеріалістичного світогляду, наукового і теоретичного мислення, емоційно-мотиваційної сфери, і системи цінностей учнів. Формування зазначених властивостей особистості служить ще й засобом глибокого засвоєння науки, розвитку та виховання школярів. Історія науки у єдності з матеріалом, та логікою предмета показує науку як діяльність на макро- і мікрорівні: історичний процес розвитку науки й процес окремого відкриття. Історія математики є частиною всього розвитку людської культури. Історія математики як математична дисципліна включає в себе:

- факти, накопичені у ході її розвитку;

- гіпотези, тобто засновані на фактах наукові припущення, котрі піддаються надалі перевірці досвідом;

- методологія, тобто загальнотеоретичні тлумачення математичних знаків і теорій, що характеризують загальний підхід до вивчення предмета «Математика».

Предметом вивчення є з'ясування того, як відбувається розвиток елементів математики в історичному періоді, що вивчається, і куди він веде. Відповідно до цього на історію математики покладається вирішення великого кола завдань.

Щоб підготувати вчителів для використання пізнавальних завдань історико-математичного характеру, необхідна організація спеціальних занять. Вони покликані допомогти вчителю поглибити знання з історії математики навчити його працювати з історичним матеріалом у початковій школі. І тому використовуються заняття, завдання яких:

- вивчити математичну культуру і її розвиток в різних народів та націй;

- розкрити основні закономірності розвитку математики;

- знайомство з життєписом і з науковою діяльністю вчених-математиків;

- визначити зміст, обсяг історичних відомостей, у шкільному курсі математики;

- навчити студентів та вчителів основних принципів відбору матеріалу з історії математики, який можна використовувати під час уроків і у позакласній роботі;

- сформувати технологію використання елементів історії математики у процесі навчання.

Наприклад покажемо загальний план підготовки до уроків, у яких є можливість вільно використовувати історичний матеріал для активації пізнавальної діяльності школярів:

- визначити місце історичного матеріалу щодо теми;

- встановити, з якими елементами цієї теми чи групи тем припустимо зв'язати використання історичного матеріалу;

- визначити місце історичного матеріалу в уроці, зокрема можливість використання його на протязі всього уроку чи фрагментарно;

Страницы: 1 2

Нове про педагогіку:

Навчання іншомовного мовлення
Навчання іншомовного мовлення можна умовно поділити на дві складові: сприйняття аудіювання як виду мовленнєвої діяльності, навчання учнів говоріння. Розглянемо поетапно кожний з цих аспектів викладан ...

Практичне застосування та корекційна спрямованість методики викладання української мови у допоміжній школі під час занять добукварного періоду
Розглянемо досвід проведення занять добукварного періоду. За програмою на нього відведено 64 години, але нами було проведено близько 90. Почали із формування навичок учбової діяльності. Тут досягли: ...

Навігація по сайту

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com