Управління освітою

Для України з розгалуженою мережею вищих навчальних закладів державної і недержавної форм власності характерне управління галуззю освіти, що поєднує як елементи централізованої, так і децентралізованої системи з розгортанням горизонтальних і вертикальних зв’язків між різними рівнями й суб’єктами управління.

Основними ознаками громадсько-державної моделі управління освітою в Україні можна вважати:

демократизацію освітнього процесу і залучення до управління вищою школою органів студентського самоврядування, громадськості;

громадський контроль за розвитком освіти, її якістю, соціальним захистом учасників навчально-виховного процесу;

діяльність громадських рад з освіти і науки національного, регіонального і місцевого рівнів;

підтримку інноваційного розвитку освіти через цільові програми, пріоритетне фінансування інноваційних проектів, впровадження новітніх технологій;

об’єднання і партнерство громадськості навколо пріоритетних напрямів освіти;

об’єднання зусиль держави, вищої школи і бізнесу в інформатизації вищої освіти, зокрема, приєднанні до європейської науково-освітньої мережі Geant-2, що об’єднує понад 3500 університетів та наукових установ Європи; в розвитку дистанційної освіти; поширенні мережі електронних бібліотек; функціонуванні інформаційно-виробничої системи «Освіта»; створенні Grid-інфраструктури;

участь Ради молодих вчених у вирішенні законодавчих та організаційних питань підтримки талановитої наукової молоді;

відкритому, конкурсному розподілі грантів для проведення наукових досліджень.

Така модель передбачає формування нової концепції державного управління в системі соціального партнерства у сфері вищої освіти, зорієнтованої на нову філософію освіти і управління, інноваційний розвиток суспільства, що зосереджує державну політику на таких напрямах:

1) формування нормативно-правових засад для інноваційної освіти та інтеграції освіти, науки і виробництва;

2) фінансування пріоритетних напрямів інноваційного розвитку і відповідне формування державного замовлення на випускників вищої школи;

3) оптимізація мережі навчальних закладів;

4) створення інноваційної інфраструктури та інноваційного менеджменту вищої освіти;

5) стимулювання інноваційної наукової діяльності в вищих навчальних закладах.

Вважаємо, що основні проблемні питання, які постають перед органами державного управління в рамках партнерських відносин, стосуються:

вдосконалення законодавства;

формування вимог до конкурентоспроможності ВНЗ;

розподілу державних коштів для тих напрямів підготовки спеціалістів, які принесуть максимальну економічну вигоду і будуть відповідати реальним потребам ринку праці;

розробки національних проектів у галузі освіти;

розвитку оптимальної мережі вищої професійної та додаткової і післядипломної освіти;

системного підходу у розробці загальної стратегії високоякісної підготовки фахівців, що відповідають міжнародним стандартам;

інформатизації системи освіти, створення системи електронних навчальних ресурсів;

забезпечення соціального захисту учасників навчального процесу;

якісної підготовки майбутніх управлінців.

Нове про педагогіку:

Задачі екологічної освіти
Загальною задачею екологічної освіти є формування екологічної свідомості особистості. Відповідно до трьох підструктур екологічної свідомості ця загальна задача конкретизується на рівні трьох основних ...

Діагностика розвитку мови молодших
Для підтвердження всіх вищезгаданих теоретичних тверджень відомих психологів нами проводилося дослідження рівня розвитку мови молодших школярів. При проведенні дослідження були використані методики з ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com