Мотивація учіння як рушійна сила у навчанні молодших школярів

- прагнення до самостійної діяльності;

- свідомість виконання завдань;

- систематичність навчання;

- прагнення підвищити свій особистий рівень та ін.

З активністю безпосередньо сполучається ще одна важлива сторона мотивації навчання школярів – самостійність, пов'язана з визначенням об'єкта, засобів діяльності, її здійснення самим учнем без допомоги дорослих і вчителів. Пізнавальна активність і самостійність школярів взаємопов'язані: активніші школярі, як правило, більш самостійні.

Управління активністю школярів традиційно називають активізацією. Її можна визначити як постійний поточний процес спонуки до енергійного, цілеспрямованого учіння, переборення пасивної і стереотипної діяльності, спаду і застою в розумовій роботі. Головна мета активізації – формування активності учнів, підвищення якості навчально-виховного процесу. Педагогічна практика використовує різні шляхи активізації, основною серед них – різноманітність форм, методів, засобів навчання, вибір таких їх поєднань, які у виниклих ситуаціях стимулюють активність і самостійність школярів.

Найбільший активізуючий ефект на уроках дають ситуації, в яких учні повинні:

- відстоювати свою думку;

- брати участь в дискусіях і обговореннях;

- задавати питання своїм товаришам і вчителям;

- рецензувати відповіді товаришів;

- оцінювати відповіді і письмові роботи товаришів;

- допомагати відстаючим;

- пояснювати більш слабким учням незрозумілі місця;

- самостійно вибирати посильні завдання;

- знаходити декілька варіантів можливого рішення пізнавальної задачі (проблеми);

- створювати ситуації самоперевірки, аналізу особистих пізнавальних і практичних дій;

- вирішувати пізнавальні завдання шляхом комплексного застосування відомих способів рішення.

Найважливішим мотивом навчання є пізнавальний інтерес. Це реальна причина дій, що відчувається учнем. Інтереси виникають під впливом потреб і існують в нерозривному зв'язку з ними. Інтерес залежить від:

1) рівня і якості набутих знань, умінь, сформованості способів розумової діяльності;

2) відношення школяра до вчителя.

Отже, мотиви – це причини, які змушують учня вчитися, діяти, робити вчинки. У навчанні одночасно діє безліч мотивів. Ознаки переважання тих чи інших мотивів вчитель отримує, спостерігаючи за ставленням школярів до навчання. Знання законів мотивації – ключ до вирішення більшості шкільних проблем.

Нове про педагогіку:

Комунікативний підхід як основа професійного становлення іноземних студентів
Понятие «метод обучения» — одно из коренных в педагогике. В учебниках и пособиях по педагогике, дидактике, методикам преподавания отдельных предметов можно найти различные определения данного понятия ...

Морфологічний склад слів
Порівнюючи між собою слова, що становлять ряд словозмін, наприклад: слав-а, слав-и, слав-і, слав-у, слав-ою і т. д., сонц-е, сонц-я, сонц-ю, сонц-ем і т. д., ми виявляємо, що кожне з цих слів поділяє ...