Види і форми організації навчання студентів

Одним з важливих питань, яке розглядає сучасна теорія навчання (дидактика) - ас питання форм організації навчально-виховного процесу. Якщо зміст навчання виповідає на питання "чому вчити?", принципи визначають основні перині положення, вимоги до навчального процесу. Методи визначають шляхи і способи навчання, засоби вказують на те, за допомогою чого вчити, а форми навчання найкраще вказують на раціональну організацію навчання.

Під формами організації навчального процесу слід розуміти види навчальних занять, які відрізняються один від одного дидактичною метою, складом студентських груп, їх підготовленістю, віковими особливостями їх, місцем проведення та іншими чинниками. Застосування тих чи інших форм навчання визначається навчально-виховною метою і залежить від змісту і методів роботи.

У сучасній педагогіці розрізняють форми здобуття освіти:

а) загальні форми навчання;

б) форми організації навчально-виховного процесу.

Форми здобуття освіти: вечірня, заочна, дистанційна, екстернат.

В залежності від дидактичної мети, завдань, кількості студентів, місця проведення тощо, загальні форми навчання умовно можна поділити на три групи: Масові: лекції, конференції, конкурси, олімпіади. Групові : різні типи уроків, що сприяють активному навчанню студентів; екскурсій; семінарські заняття; консультації. Організаційні форми: практичного навчання (різні види практик з предмету), ділові ігри, дослідницька робота, курсове проектування та ін. Індивідуальні форми: самостійна робота, курсове проектування, консультації, дослідницька робота, дипломне проектування.

Найбільш важливою в дидактиці є форма організації навчально-виховного процесу. В цій формі найбільшого поширення набули урок, лекція, семінарське заняття, лабораторно-практичні заняття, самостійна робота, екскурсії та ін.

На основі форм організації навчально-виховного процесу у вищій школі базуються організаційні системи навчання. До них належать такі системи:

Класно-урочна, лекційно-семінарська та індивідуальна. Всі ці системи успішно використовуються в коледжі і мною, як викладачем по спеціальності "Механізація с/г". Але частіше за все я використовую лекційно - семінарсько-практичну форму навчання. Справа в тому, що по предмету "Ремонт с.г. техніки" є чимало (к-сть годин) годин на практичне навчання, то доцільно проводити таку форму навчання. На лекціях студенти одержують необхідну суму знань, на семінарських заняттях відповідно доповнюють, поглиблюють їх, а викладач має змогу пересвідчитися в тому, як добре засвоїли студенти дану тему, визначити ті програми в знаннях, над чим необхідно попрацювати, щоб повністю закріпити знання практично роботою і щоб повністю підготовленими студенти підійшли до контрольно-облікового заняття, тобто до заліку.

На мою думку, лекційно-семінарська форма навчання має ряд суттєвих переваг:

вона створює умови для забезпечення високого наукового рівня викладання, запрошення науковців, відомих вчених, передовиків виробництва, використання спеціальних кабінетів, лабораторій;

охоплює значно більшу кількість студентів, що вивчають даний предмет.

Дана система має різні варіанти залежно від специфіки конкретного предмета, мети підготовки фахівця, освітньо-кваліфікаційного рівня тощо.

Нове про педагогіку:

Емоційні порушення учнів із затримкою психічного розвитку
Вивчення дітей, що страждають психофізіологічними і психосоматичними порушеннями, невротичними розладами, труднощами в спілкуванні, розумовій діяльності або в навчанні, показує, що всі ці явища значн ...

Пошуки шляхів вдосконалення оптимізації учбової діяльності у молодших школярів
Про оптимізацію процесу навчання дають можливість судити критерії оптимальності. Критерій оптимальності - це ознака, на основі якої здійснюється порівняння можливих способів розв'язання педагогічних ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com