Методика застосування будівельно-конструктивних ігор для підвищення рівня готовності старших дошкільників до навчання в школі

Педагогіка і освіта » Будівельно-конструктивні ігри як засіб підготовки до школи » Методика застосування будівельно-конструктивних ігор для підвищення рівня готовності старших дошкільників до навчання в школі

Сторінка 10

У старшому дошкільному віці дуже важливо приділити увагу не лише формуванню спеціальних умінь – читати, рахувати й писати, – але й створенню умов для формування здатності емоційно реагувати на навколишній світ, міркувати, планувати власну діяльність, доводити роботу до кінця. На думку педагогів (Н. Горбатих, А. Давидчук, З.Ліштван, В. Нечаєва, Л. Парамонова та ін.) значний потенціал у цьому належить будівельно-конструктивним іграм. Саме будівельно-конструктивні ігри, конструювання надає величезні можливості для повноцінного розвитку дитини. У процесі ігор з конструктором, будівельним матеріалом дитина отримує не лише задоволення, але й формує здатність активно пізнавати світ, планувати і контролювати свою діяльність. Участь дошкільників у таких іграх сприяє їх самоствердженню, розвитку наполегливості, прагненню до успіху й різні мотиваційні якості. У таких іграх удосконалюється мислення, включаючи дії з планування, прогнозування, зважування шансів на успіх, вибір альтернатив. А це, як відомо, – важливий чинник успішного навчання в школі.

2. Результати констатувального етапу експерименту свідчать про те, що у практиці роботи ДНЗ недостатньо уваги приділяється використанню будівельно-конструктивних ігор як засобу виховання дітей, що позначається на ефективності реалізації завдань з підготовки дітей до навчання в школі.

Узагальнені дані щодо виявлення рівня готовності до шкільного навчання за показниками психомоторного розвитку, мотиваційної і емоційної готовності виступили основою якісної характеристики рівнів готовності дітей до шкільного навчання. Високий рівень готовності до шкільного навчання характеризується наявністю у дитини старшого дошкільного віку вмінь планувати і контролювати свої дії (або прагнення цього); орієнтація щодо прихованих властивостей предметів, закономірностей навколишнього світу, прагнення використовувати їх у своїх діях; вміння слухати іншу людину, виконувати логічні операції у формі словесних понять; високим рівнем домінування пізнавального мотиву над ігровим у мотиваційній сфері та загальним позитивним ставленням до школи і того, що з нею пов’язане. До середнього рівня відносимо дітей, які прагнуть орієнтуватися на певні узагальнені властивості навколишнього світу – знаходити і використовувати ці узагальнення; виникають труднощі при виконанні складніших логічних операцій (абстракції, конкретизації, аналізу, синтезу), допускаються помилки; дії та результат частково відповідають змісту поставленої мети; у мотиваційній сфері рівень пізнавального мотиву рівнозначний ігровому та позитивне ставленням до школи на рівні із ставленням до школи, явно не виражена емоційна перевага у виборі гри чи навчання. Низький рівень характеризується невмінням дитини старшого дошкільного віку планувати і контролювати свої дії, мотивація навчання низька (орієнтація тільки щодо даних органів чуттів), невміння слухати іншу людину, виконувати логічні операції аналізу, порівняння, узагальнення, абстракції і конкретизації у формі словесних понять; низьким рівнем домінування пізнавального мотиву, фактично його відсутністю, та ігровий мотив не надто сильний; негативним ставленням до навчальної діяльності і школи.

Результати констатувального експерименту засвідчили недостатню сформованість гуманістичної спрямованості спілкування у дітей старшого дошкільного віку (високий рівень гуманістичної спрямованості спілкування – 21,9 % ЕГ і 23,5 % КГ; середній рівень гуманістичної спрямованості спілкування – 47,6 % ЕГ і 45,9 % КГ; низький рівень гуманістичної спрямованості спілкування – 30,5 % ЕГ і 30,6 % КГ).

Результати констатувального експерименту засвідчили недостатній рівень готовності дітей до шкільного навчання. (високий рівень готовності –15% дітей ЕГ та 14% дітей КГ; середній – 35% дітей ЕГ та 36% дітей КГ; низький – 50% в ЕГ та КГ).

3. Відповідно до теоретичних засад і результатів констатувального етапу експерименту було виокремлено педагогічні умови, а саме: систематична, комплексна робота вихователя з підготовки дітей до навчання в школі; цілеспрямоване використання будівельно-конструктивних ігор як засобу виховання дошкільників; розробка системи будівельно-конструктивних ігор, яка б сприяла формування усіх компонентів готовності дітей до шкільного навчання.

Страницы: 5 6 7 8 9 10 11

Нове про педагогіку:

Реалізація експериментальної роботи зі студентами спеціальності «Соціальна педагогіка»
Дані, отримані на основі нашого дослідження, проведеного методами тестування, опитувальника, анкетування в 21-СП групі, у якій не був зачитаний курс «Етика діяльності соціального педагога» виявили та ...

Експериментальне дослідження екологічних понять
Основним завданням нашого дослідження ми вбачали віднайти шляхи удосконалення процесу формування екологічних понять в учнів 7-го класу, поглибити розуміння дітьми взаємозв’язків у природі, взаємозале ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com