За результатами проведеного тесту «Кому що пасує» у контрольній групі ми отримали наступні результати: високий рівень позитивного ставлення до школи отримало 18% дітей (4 дітей – Юля А., Ігор Г., Олександра М., Христина Г.), середній рівень 36% дітей (8 дітей – Даніїл Б., Віка З., Вася К., Софія М., Богдана М., та ін.), та низький рівень – 46% дітей (10 дітей – Денис В., Микола В., Ян Г., Діма Д., Аня Д. та ін.).
Слід сказати, що в обох групах виявлено досить незначний показник високого рівня позитивного емоційного ставлення до школи. Лише 15% дітей експериментальної і 18% дітей контрольної групи були віднесені до високого рівня і яких можна по праву вважали готовими до шкільного навчання за емоційним компонентом. Усі діти, віднесені до високого рівня.
З метою виявлення домінування пізнавального або ігрового мотивів у мотиваційній сфері дитини ми використали тест «Іграшка або казка», запропонований у посібнику Н. Чуб “Комплексні тести готовності дитини до школи” [75, с.57]. Для цього ми заздалегідь підібрали не надто привабливі іграшки та розташували їх на столику. Кожній дитині пропонувалося протягом хвилини розглянути іграшки. Потім малюка просили підійти ближче до себе і пропонували послухати казку. Для читання обрали казку “Легенда про золоте зернятко істини”(В. Сухомлинський), яку дитина раніше не чула і яка цікава для дітей дошкільного віку. На найцікавішому місці читання казки припинялося і в дитини запитували, чого їй в цей момент хочеться найбільше – пограти з виставленими на столі іграшками чи дослухати казку до кінця.
На основі вибору дітей, ми виокремили три їх групи.
До першої групи (високий рівень) віднесли тих дітей, у яких переважає пізнавальний інтерес. Діти цієї групи обирали послухати продовження казки.
Діти, яких віднесли до другої групи (середній рівень) бажали погратися з іграшками, проте все ж їх цікавив кінець казки. Це діти зі слабкою пізнавальною потребою.
Діти третьої групи (низький рівень) не бажали слухати казку, тобто вирішили гратися з іграшками, проте їхня гра носила, як правило, маніпулятивний характер.
Відповідно кожну групу ми зіставили з рівнем мотиваційної готовності. Високий рівень отримали діти першої групи, середній – другої, низький – діти, які увійшли до третьої групи. Отримані результати за тестом «Іграшка або казка» в експериментальній та контрольній групах представлені у таблицях 2.5 і 2.6.
Таблиця 2.5
Результати тесту «Іграшка або казка» в ЕГ
№ |
Ім’я дитини |
№ групи |
Домінування пізнавального чи ігрового мотиву в мотиваційній сфері дитини |
1. |
Анна А. |
2 |
Середній |
2. |
Олексій Б. |
2 |
Середній |
3. |
Настя Б. |
3 |
Низький |
4. |
Максим В. |
1 |
Високий |
5. |
Максим Г. |
3 |
Низький |
6. |
Андрій Г. |
2 |
Середній |
7. |
Софія Д. |
3 |
Низький |
8. |
Людмила К. |
1 |
Високий |
9. |
Діана К. |
2 |
Середній |
10. |
Надя К. |
2 |
Середній |
11. |
Ліза Л. |
1 |
Високий |
12. |
Діма Д. |
2 |
Середній |
13. |
Олеся М. |
3 |
Низький |
14. |
Андрій П. |
2 |
Середній |
15. |
Денис Р. |
3 |
Низький |
16. |
Роман С. |
2 |
Середній |
17. |
Коля С. |
3 |
Низький |
18. |
Станіслав С. |
1 |
Високий |
19. |
Антон Т. |
2 |
Середній |
20. |
Миколка Т. |
3 |
Низький |
Нове про педагогіку:
Психологічний аналіз діяльності студентів
Можна виділити такі психологічні особливості студентського віку. Старший юнацький, або студентський вік (18-25 років) виділений як спеціальний об'єкт педагогічних досліджень порівняно недавно (у 70 - ...
Мета і завдання дослідницької технології
Мета застосування дослідницької технології в навчанні – набуття учнями досвіду дослідницької роботи в пізнавальний діяльності; об’єднати розвиток їх інтелектуальних здібностей, дослідницьких умінь і ...