Діагностика рівня готовності дітей старшого дошкільного віку до шкільного навчання

За результатами проведеного тесту «Кому що пасує» у контрольній групі ми отримали наступні результати: високий рівень позитивного ставлення до школи отримало 18% дітей (4 дітей – Юля А., Ігор Г., Олександра М., Христина Г.), середній рівень 36% дітей (8 дітей – Даніїл Б., Віка З., Вася К., Софія М., Богдана М., та ін.), та низький рівень – 46% дітей (10 дітей – Денис В., Микола В., Ян Г., Діма Д., Аня Д. та ін.).

Слід сказати, що в обох групах виявлено досить незначний показник високого рівня позитивного емоційного ставлення до школи. Лише 15% дітей експериментальної і 18% дітей контрольної групи були віднесені до високого рівня і яких можна по праву вважали готовими до шкільного навчання за емоційним компонентом. Усі діти, віднесені до високого рівня.

З метою виявлення домінування пізнавального або ігрового мотивів у мотиваційній сфері дитини ми використали тест «Іграшка або казка», запропонований у посібнику Н. Чуб “Комплексні тести готовності дитини до школи” [75, с.57]. Для цього ми заздалегідь підібрали не надто привабливі іграшки та розташували їх на столику. Кожній дитині пропонувалося протягом хвилини розглянути іграшки. Потім малюка просили підійти ближче до себе і пропонували послухати казку. Для читання обрали казку “Легенда про золоте зернятко істини”(В. Сухомлинський), яку дитина раніше не чула і яка цікава для дітей дошкільного віку. На найцікавішому місці читання казки припинялося і в дитини запитували, чого їй в цей момент хочеться найбільше – пограти з виставленими на столі іграшками чи дослухати казку до кінця.

На основі вибору дітей, ми виокремили три їх групи.

До першої групи (високий рівень) віднесли тих дітей, у яких переважає пізнавальний інтерес. Діти цієї групи обирали послухати продовження казки.

Діти, яких віднесли до другої групи (середній рівень) бажали погратися з іграшками, проте все ж їх цікавив кінець казки. Це діти зі слабкою пізнавальною потребою.

Діти третьої групи (низький рівень) не бажали слухати казку, тобто вирішили гратися з іграшками, проте їхня гра носила, як правило, маніпулятивний характер.

Відповідно кожну групу ми зіставили з рівнем мотиваційної готовності. Високий рівень отримали діти першої групи, середній – другої, низький – діти, які увійшли до третьої групи. Отримані результати за тестом «Іграшка або казка» в експериментальній та контрольній групах представлені у таблицях 2.5 і 2.6.

Таблиця 2.5

Результати тесту «Іграшка або казка» в ЕГ

Нове про педагогіку:

Методика організації проблемного навчання
Метод навчання є системою організації взаємодії викладача і що вчаться, покликану забезпечувати досягнення педагогічних цілей. Залежно від цілей дослідження методи навчання класифікуються в педагогіч ...

Виховання національної самосвідомості підлітків у позашкільних навчальних закладах
Процес розвитку національної самосвідомості громадян України у наш час набув особливого значення; він потребує глибокого вивчення. Нині, у час зростання національної самосвідомості етнокультурні проб ...