Діагностика рівня готовності дітей старшого дошкільного віку до шкільного навчання

За результатами проведеного тесту «Кому що пасує» у контрольній групі ми отримали наступні результати: високий рівень позитивного ставлення до школи отримало 18% дітей (4 дітей – Юля А., Ігор Г., Олександра М., Христина Г.), середній рівень 36% дітей (8 дітей – Даніїл Б., Віка З., Вася К., Софія М., Богдана М., та ін.), та низький рівень – 46% дітей (10 дітей – Денис В., Микола В., Ян Г., Діма Д., Аня Д. та ін.).

Слід сказати, що в обох групах виявлено досить незначний показник високого рівня позитивного емоційного ставлення до школи. Лише 15% дітей експериментальної і 18% дітей контрольної групи були віднесені до високого рівня і яких можна по праву вважали готовими до шкільного навчання за емоційним компонентом. Усі діти, віднесені до високого рівня.

З метою виявлення домінування пізнавального або ігрового мотивів у мотиваційній сфері дитини ми використали тест «Іграшка або казка», запропонований у посібнику Н. Чуб “Комплексні тести готовності дитини до школи” [75, с.57]. Для цього ми заздалегідь підібрали не надто привабливі іграшки та розташували їх на столику. Кожній дитині пропонувалося протягом хвилини розглянути іграшки. Потім малюка просили підійти ближче до себе і пропонували послухати казку. Для читання обрали казку “Легенда про золоте зернятко істини”(В. Сухомлинський), яку дитина раніше не чула і яка цікава для дітей дошкільного віку. На найцікавішому місці читання казки припинялося і в дитини запитували, чого їй в цей момент хочеться найбільше – пограти з виставленими на столі іграшками чи дослухати казку до кінця.

На основі вибору дітей, ми виокремили три їх групи.

До першої групи (високий рівень) віднесли тих дітей, у яких переважає пізнавальний інтерес. Діти цієї групи обирали послухати продовження казки.

Діти, яких віднесли до другої групи (середній рівень) бажали погратися з іграшками, проте все ж їх цікавив кінець казки. Це діти зі слабкою пізнавальною потребою.

Діти третьої групи (низький рівень) не бажали слухати казку, тобто вирішили гратися з іграшками, проте їхня гра носила, як правило, маніпулятивний характер.

Відповідно кожну групу ми зіставили з рівнем мотиваційної готовності. Високий рівень отримали діти першої групи, середній – другої, низький – діти, які увійшли до третьої групи. Отримані результати за тестом «Іграшка або казка» в експериментальній та контрольній групах представлені у таблицях 2.5 і 2.6.

Таблиця 2.5

Результати тесту «Іграшка або казка» в ЕГ

Нове про педагогіку:

Форми правової свідомості
Узагальнивши дослідження, можна виділити такі форми правової свідомості, як індивідуальну, яка виражає ставлення конкретної людини до тих чи інших соціальних явищ, системи її поглядів, уявлень та пер ...

Формування прийомів евристичної діяльності учнів в процесі засвоєння геометричних понять у початковій школі
Пріоритетним завданням початкової шкільної математичної освіти є розвиток креативного учня – майбутнього спеціаліста з нешаблонним мисленням, здатного знаходити та приймати нестандартні рішення. Важл ...