Компоненти готовності до шкільного навчання дітей дошкільного віку

Педагогіка і освіта » Будівельно-конструктивні ігри як засіб підготовки до школи » Компоненти готовності до шкільного навчання дітей дошкільного віку

Сторінка 5

Розвиток волі – складне, але дуже важливе завдання. Воля розвивається лише в процесі подолання перешкод, що відповідають віку дитини, на шляху до мети, які знаходяться у зоні найближчого розвитку. Вияви волі – це цілеспрямованість, упертість, самостійність, рішучість, організованість, дисциплінованість. Розвиток цих якостей великою мірою залежить від ступеня сприйняття дитиною вимог дорослого, як носія соціальних норм поведінки, правил.

Успіхи дитини в освоєнні нової ролі – школяра, – у визначенні свого місця серед однолітків багато в чому залежатимуть від того, наскільки сформовані та взаємопов’язані всі елементи вольової дії, яку дитина здійснює в різних ситуаціях діяльності та спілкування. Воля, яка включається в соціальну позицію, стає найважливішим компонентом такого особистого новоутворення старшого дошкільного віку, як готовність до навчання у школі.

Серед мотивів вступу дитини до школи можна визначити: соціально-рольові мотиви та мотиви навчання.

За спостереженнями психологів діти з домінуванням соціально-рольових мотивів навчання успішніше адаптуються до шкільних умов, бо вони вже мають „внутрішню позицію школяра", що дає їм змогу без труднощів виконувати вимоги вчителя. Але якщо вчитель з перших уроків не почне формувати інші мотиви навчання, крім соціально-рольових, то може виникнути проблема, коли дитина „награвшись у школу" відмовиться йти до неї.

У праці Р. Буре “Готовність дітей до школи” розглядаються дві групи мотивів, що характеризують спрямованість школяра на навчальну діяльність, на різні її сфери:

а) пізнавальні мотиви, пов’язані зі змістом навчальної діяльності і процесом навчання;

б) соціальні – з різноманітними соціальними стосунками школяра: учителем, однолітками, батьками.

Бажання дитини мати певний соціальний статус як один із провідних мотивів вступу до школи, що визначає її готовність відвідувати школу та почати вчитися (не вчитися взагалі – а вчитися саме у школі, приймаючи шкільну систему організації процесу пізнання). Але як довго такий мотив має стимулювати навчально-пізнавальну діяльність? Само собою недовго.

Психологи стверджують, що у цей період збільшується кількість дітей, котрі мотивують свою навчальну діяльність почуттям обов’язку, та зменшується кількість тих, які вчаться з інтересом. Реальнодіючими мотивами стають позитивні оцінки чи похвали з боку дорослих. Заради цього дитина готова старанно виконувати завдання вчителя.

Головне завдання педагогів – зробити працю школяра джерелом розумового задоволення і духовної радості. Саме тому з перших днів перебування шестилітніх учнів у школі вчитель має подбати про те, щоб відвідування школи для дитини не було обтяжливим, щоб учень формував пізнавальний мотив навчання, який домінував би у подальшому навчанні.

Б. Ельконін виокремив такі вміння дітей, необхідні для успішного оволодіння навчальною діяльністю:

свідомо підкорити свої дії правилу, яке узагальнює в якийсь спосіб дії;

орієнтуватися на певну систему вимог;

уважно слухати оповідача і докладно виконувати завдання, пропоновані в усній формі;

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Нове про педагогіку:

Аналіз змісту здоров’язберігаючих технологій
Формування у підростаючого покоління мотивації до здорового способу життя потребує системної комплексної роботи, яка спрямована на діагностику, корекцію функціонального, психофізіологічного та духовн ...

Характеристика засобів активізації навчального процесу
Питання активізації навчання школярів належать до найбільш актуальних проблем сучасної педагогічної науки і практики. Реалізація принципу активності в навчанні має істотне значення, оскільки навчання ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com