Компоненти готовності до шкільного навчання дітей дошкільного віку

Педагогіка і освіта » Будівельно-конструктивні ігри як засіб підготовки до школи » Компоненти готовності до шкільного навчання дітей дошкільного віку

Сторінка 2

Отож розглянемо основні складові компоненти психологічної готовності дитини до навчання в школі.

Інтелектуальна готовність. Важливо, щоб дитина до школи була розумово розвинена. Довгий час про рівень розумового розвитку судили за кількістю виявлених у неї знань, обсяг її словникового запасу. Тепер дитину оточують різні джерела інформації, і діти буквально вбирають нові слова і вирази. Словник їх різко збільшується, тому що немає прямої залежності між збільшенням словникового запасу і темпом розвитку мислення.

Знання, безперечно, є важливим показником розумового розвитку дитини чи дорослої людини. Але про високий рівень розвитку можна говорити тільки в тому випадку, коли знання дитина здобуває самостійно, коли будуються заняття, гра, праця чи навчання дитини так, що створюються умови для розвитку її власних пізнавальних можливостей, здібностей, пізнавальних процесів – сенсорики (відчуттів та сприймань), пам’яті, мовлення, уяви, мислення, уваги.

Усі ці процеси розвиваються у певній послідовності – від практичного розуму до теоретичного і, водночас, у комплексі, тобто ті, що вже розвинулись, є підґрунтям для розвитку складніших.

Звичайно, певний кругозір, знання про природу, людей та їхню працю, суспільне життя необхідні дитині як основа. Але це не є єдиним мірилом інтелектуальної готовності до школи. Дитині необхідно вміти порівнювати, аналізувати, узагальнювати, робити самостійні висновки, тобто мати достатній рівень розвитку пізнавальних процесів. Дитина у 6-7 років здатна засвоїти не тільки окремі факти про природу, а й знання про взаємодію організму із середовищем, про залежність між формою предмета і його функцією, необхідністю і поведінкою, вміння виділяти істотне, порівнювати, бачити подібне, знаходити причини явищ, робити висновки.

На думку Н. Гуткіної, формування пізнавальної готовності ґрунтується на розвитку пізнавальних процесів дитини (пам’ять, сприйняття, мислення, уява) у процесі спілкування з дорослим. Основною умовою розвитку мислення дошкільника є спілкування з дорослим, у якому формується той запас знань, з яким дитина повинна приходити в школу.

Відомо, що не у всіх дітей, котрі приходять до школи, сформовані ті розумові властивості, які забезпечують їм подальше успішне набуття знань і навичок. Ці діти зазнають значних труднощів як у процесі засвоєння знань, так і під час їх застосування. Несформованість розумової діяльності веде до формального засвоєння знань, які характеризуються поверховістю, недостатньою гнучкістю. Такі знання неміцні, вони швидко забуваються.

Проте часто у дітей спостерігається таке явище, як інтелектуальна пасивність. Ця пасивність приводить їх у число тих, що відстають. Щоб цього уникнути, психологи радять завжди відповідати на запитання, які задає дитина, оскільки спілкування з батьками – величезна радість і цінність для дитини. Якщо своєю увагою батьки підтримуватимуть її інтерес до пізнання, то малюк легше розвиватиметься. На жаль, батьки часто відмахуються від обридлих питань, є основою інтелектуальної пасивності дитини.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Нове про педагогіку:

Методика реалізації міжпредметних зв’язків при підготовці трактористів-машиністів
Дослідження проблеми міжпредметних зв’язків в історичному аспекті показує, що її розвиток пройшов на сьогоднішній день ряд етапів. Визначення етапів розвитку будь якого явища дозволяє поглянути на нь ...

Екологічне виховання на уроках природознавства
Як відомо, виховання в широкому змісті слова - це процес і результат розвитку особистості під впливом цілеспрямованого навчання і виховання. Навчання ж - це процес взаємодії вчителя й учня, в ході як ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com