Компоненти готовності до шкільного навчання дітей дошкільного віку

Педагогіка і освіта » Будівельно-конструктивні ігри як засіб підготовки до школи » Компоненти готовності до шкільного навчання дітей дошкільного віку

Сторінка 2

Отож розглянемо основні складові компоненти психологічної готовності дитини до навчання в школі.

Інтелектуальна готовність. Важливо, щоб дитина до школи була розумово розвинена. Довгий час про рівень розумового розвитку судили за кількістю виявлених у неї знань, обсяг її словникового запасу. Тепер дитину оточують різні джерела інформації, і діти буквально вбирають нові слова і вирази. Словник їх різко збільшується, тому що немає прямої залежності між збільшенням словникового запасу і темпом розвитку мислення.

Знання, безперечно, є важливим показником розумового розвитку дитини чи дорослої людини. Але про високий рівень розвитку можна говорити тільки в тому випадку, коли знання дитина здобуває самостійно, коли будуються заняття, гра, праця чи навчання дитини так, що створюються умови для розвитку її власних пізнавальних можливостей, здібностей, пізнавальних процесів – сенсорики (відчуттів та сприймань), пам’яті, мовлення, уяви, мислення, уваги.

Усі ці процеси розвиваються у певній послідовності – від практичного розуму до теоретичного і, водночас, у комплексі, тобто ті, що вже розвинулись, є підґрунтям для розвитку складніших.

Звичайно, певний кругозір, знання про природу, людей та їхню працю, суспільне життя необхідні дитині як основа. Але це не є єдиним мірилом інтелектуальної готовності до школи. Дитині необхідно вміти порівнювати, аналізувати, узагальнювати, робити самостійні висновки, тобто мати достатній рівень розвитку пізнавальних процесів. Дитина у 6-7 років здатна засвоїти не тільки окремі факти про природу, а й знання про взаємодію організму із середовищем, про залежність між формою предмета і його функцією, необхідністю і поведінкою, вміння виділяти істотне, порівнювати, бачити подібне, знаходити причини явищ, робити висновки.

На думку Н. Гуткіної, формування пізнавальної готовності ґрунтується на розвитку пізнавальних процесів дитини (пам’ять, сприйняття, мислення, уява) у процесі спілкування з дорослим. Основною умовою розвитку мислення дошкільника є спілкування з дорослим, у якому формується той запас знань, з яким дитина повинна приходити в школу.

Відомо, що не у всіх дітей, котрі приходять до школи, сформовані ті розумові властивості, які забезпечують їм подальше успішне набуття знань і навичок. Ці діти зазнають значних труднощів як у процесі засвоєння знань, так і під час їх застосування. Несформованість розумової діяльності веде до формального засвоєння знань, які характеризуються поверховістю, недостатньою гнучкістю. Такі знання неміцні, вони швидко забуваються.

Проте часто у дітей спостерігається таке явище, як інтелектуальна пасивність. Ця пасивність приводить їх у число тих, що відстають. Щоб цього уникнути, психологи радять завжди відповідати на запитання, які задає дитина, оскільки спілкування з батьками – величезна радість і цінність для дитини. Якщо своєю увагою батьки підтримуватимуть її інтерес до пізнання, то малюк легше розвиватиметься. На жаль, батьки часто відмахуються від обридлих питань, є основою інтелектуальної пасивності дитини.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Нове про педагогіку:

Фактори ризику, що характеризують здоровий спосіб життя становлення особистості у підлітковому віці
Вивчаючи спосіб життя підлітків і молоді, нами було визначено вісім факторів ризику, які простежуються у молодіжному середовищі і які характеризують спосіб життя чи здоров'я підлітків як ризикований. ...

Вдосконалення мовної культури
Сучасний освітньо-виховний процес повинен бути підпорядкований меті становлення особи дитини: розвитку його компетентності (комунікативною, інтелектуальною, фізичною), креативності, самостійності, ві ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.ipedahohika.com